Вчора у храмах Православної Церкви України лунала молитва за довкілля – за наш спільний дім, без якого ми не зможемо існувати у цьому світі. Про це на Фейсбуці написав Митрополит Київський і всієї України, предстоятель Православної церкви України Епіфаній.
"Щороку в першу неділю вересня наша Церква долучається до відповідної ініціативи Вселенського Православ’я – всесвітньої молитви за навколишнє середовище, щоби знову і знову закликати людей схаменутися, привернути увагу до того сумного стану, в якому опинилася природа, створена Господом і довірена людству.
Слова «екологія», «економія», «економіка» чи «ікономія» мають у грецькому оригіналі один корінь: «οἶκος» («дім») – і, власне, побудова дому на засадах логосу (слова, мудрості, розуму, порядку) є важливим покликанням людини. Природа, світ, що нас оточує, – це наш дім, але не наша власність. Це дар Божий для блага усіх поколінь людей. Тому наш обов'язок піклуватися про цей дар і зберігати його красу.
Все має свої причини і наслідки, тож не секрет, що сучасна екологічна криза виникла з духовних причин – гріховності, пожадливості та егоїзму людини, її гордині та бажанні повного панування над природою, споживацького ставлення до неї, що й призвело до кліматичних змін, стихійних лих, екологічних катастроф, до загрози виживання людства. Чи можна ще щось змінити? Можна, і це під силу кожному з нас.
Не засмічувати околиці, заощаджувати енергію та воду, не спалювати разом з травою диких тварин, піклуватися про чисте повітря і чисте довкілля довкола нас, замінити одноразові речі на багаторазові, ремонтувати, а не викидати речі, обмежити бездумне споживання, їсти сезонні місцеві продукти, сортувати сміття, та й просто носити з собою багаторазову чашку для кави чи торбинку – це справа цілком конкретних зусиль. Ці зусилля походять із серця, із розуміння того, що світ довкола нас є нашим спільним домом. Вода, повітря, надра, земля – належать не лише комусь із нас, але всім нам, є нашим спільним простором. Від нас залежить, чи цей простір стане місцем страждань – де всі всім шкодять і де саме творіння задихається – чи місцем благим, де взаємна турбота полегшує і носить тягарі одне одного (Гал. 6: 2).
Незаконний видобуток природних копалин, варварські вирубки лісів, викиди виробництва, що отруюють повітря на ціле місто, знищення зелених насаджень заради надприбутків від забудови (замість перебудови старого житла і оновлення міста), переповнення планети сміттям – все це та подібне є гріх проти Божої заповіді, проти життя і здоров'я наших сучасників і нащадків. Нам, як українцям, також особливо болить катастрофічний стан Дніпра, інших великих та малих річок через їх хімічне забруднення, розорення заплав та забудова берегів, знищення лісів у Поліссі, Карпатах, інших регіонах. Гріхом є не тільки власноруч вчинена шкода, але і потурання цьому, і отримання з того зиску, і байдужість, і мовчання на зло.
Саме тому цей гріх є більшим для тих, хто має владу – політичну та економічну. Адже кому більше дано, з того більше і спитається, говорить Господь (Лк. 12: 48). Саме від вас залежить створення екологічного законодавства, впровадження його норм на практиці, невідворотність покарання за порушення і зловживання. Саме на це і даний начальникові «меч» влади (Рим. 13: 4) – щоб створювати розумні закони і слідкувати за їх реалізацією. Саме органи влади відповідальні за створення мережі збирання і переробки сміття, особливо шкідливих відходів.
Тож, молячись за захист довкілля, ми одночасно молимося і за «екологію» людських душ, за взаємини між людьми, за просвітлення розуму і пом’якшення сердець, за спільне покаяння, переміну й оновлення життя та за спасіння світу. Тож молімося і діймо! І не разово, а повсякчас у нашому буденному житті", - сказано у посланні Митрополита.
