Дирекція Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у Львові організовує експедиції для пошуку аналогу знищеної у березні цього року, за рішенням науково-методичної ради музею, хати зі с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області, яка експонувалася в секторі «Буковина». Про це учора, 5 липня, під час публічної презентації та обговорення стратегії розвитку Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького на 2017 - 2027 роки розповів директор Роман Назаровець, передає кореспондент Гал-інфо.
Депутат Львівської міської ради Віталій Свінціцький під час презентації стратегії поцікавився у директора музею Романа Назоровця щодо експедицій у пошуках нових об’єктів для наповнення музейної експозиції.
За словами Романа Назаровця, є план експедицій, і науковий відділ музею вже запланував експедицію для пошуку нових об’єктів, зокрема, пошуку іншої хати, подібної до тією, яку знищили музейники у березні цього року.
«Там вже є певні напрацювання. Ми шукаємо постійно, але все це час та кошти. В цьому напрямку ми працюємо і це також є наш пріоритет. Треба знайти цікаві об’єкти. Щонайменше треба три експедиції. Потрібно знайти, обміряти, а потім перевезти», - сказав Роман Назаровець.
У «Шевченківському гаю» стерли з лиця землі хату ХІХ ст.
Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, у березні цього року в Музеї народної архітектури та побуту ім. К. Шептицького, що у Львові, за рішенням науково-методичної ради музею знищили музейний об’єкт – хату зі с. Шилівці Хотинського району Чернівецької області (споруджена в кінці ХІХ ст.), яка експонувалася в секторі «Буковина».
Хата зі села Шилівці була каркасно-глинобитною та перекритою очеретом. Вона була єдиним таким об’єктом у музеї.
Хата ХІХ ст, яку знищили в «Шевченківському гаю», була унікальною пам’яткою Буковини
Раніше дирекція музею була заявила, що зробить копію знищеної хати.
Довідка.
На офіційному сайті Музею народної архітектури та побуту хата з с.Шилівці Хотинського району Чернівецької області має №81.
Будівля споруджена в кінці ХІХст. Каркасно-глинобитна конструкція. Навколо хати – широка глиняна призьба, підтримується стовпами. У плані тридільна: хатчина+сіни(хороми)+хата. У сінях відгороджено приміщення для комори. В обох приміщеннях є печі з димарями. У хатчині над піччю є віконце.
Дах чотирисхилий, покриття – очерет. Комин у даху виплетений з лози і закиданий глиною, замішаною з половою.
Загальні розміри будівлі: 13,5х5,9м.
Хата перевезена до музею в 1981 році і експонувалася в секторі «Буковина».
Водночас на ресурсі «Прадідівська слава. Українські пам'ятки» вказано, що ця хатина занесена до Державного реєстру національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3.