Cин відомого дисидента Василя Стуса — письменник, журналіст і літературознавець Дмитро Стус переконаний, що в Україні потрібно пам’ятати про дисидентський рух та відзначати державними нагородами людей, які брали активну участь у ньому. Про це Дмитро Стус зазначив у коментарі «Гал-info».
«На жаль, я не був присутній на відзначенні 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод через книжковий форум у Києві, але я переконаний, що ці люди заслуговують на повагу і визнання суспільства», — зазначив Дмитро Стус.Нагадаємо, Указом Президента України Віктора Ющенка за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод нагороджено орденом «За мужність» І ступеня зокрема Гориня Михайла Миколайовича, Кандибу Івана Олексійовича (посмертно), Красівського Зіновія Михайловича (посмертно), Лесіва Ярослава Васильовича (посмертно), Мариновича Мирослава Франковича, Петраш (Січко) Стефанію Василівну (посмертно), Сеник Ірину Михайлівну, Січка Василя Петровича (посмертно), Січка Петра Васильовича, Шабатуру Стефанію Михайлівну. Указ підписано 8 листопада 2006 року.
9 листопада 1976 року в Радянській Україні була створена перша легальна правозахисна організація УГГ - Українська гельсінська група - Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод. У Києві групу заснували відомий поет Микола Руденко, учителі Оксана Мешко та Олекса Тихий, письменник Олесь Бердник, юристи Левко Лук'яненко та Іван Кандиба, історик Микола Матусевич, інженер Мирослав Маринович і мікробіолог Ніна Строката (Караванська), генерал-майор Петро Григоренко, який був представником київської групи у Москві. А протягом листопада група випустила в світ установчу „Декларацію”, яка ґрунтувалася на Загальній декларації прав людини ООН і гуманітарних статтях Заключного Акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі (1.8.1975), який був підписаний СРСР. Декларація УГГ проголошувала головною метою діяльності організації ознайомлення урядів країн-учасниць гельсінської Наради та світової громадськості з фактами порушень прав людини на території України та два фундаментальних документа - меморандум 1, в якому наводилися факти порушення прав людини в Україні після Гельсінської наради та меморандум 2, що обґрунтовував право України виступати окремо як суб'єкту міжнародного права.
Репресії радянської влади до членів УГГ були жорстокими. З 1977 року засуджено на максимально допущене Кримінальним кодексом УРСР (ст. 62 - "антирадянська агітація та пропаганда") покарання від 7-ми до 10 pp. ув'язнення і 5 pp. М. Руденка, О. Тихого, Л. Лук'яненка, М. Мариновича, М. Матусевича. Та ефект був зворотній. Після цих розправ до УГГ вступили нові члени.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ