Робочий зошит з історії, розроблений чеським Інститутом з вивчення тоталітарних режимів, - це свого роду експеримент над форматом методичного посібника для старшокласників. У ньому поєднуються діаметрально протилежні жанри: комікс і документ-джерело
При цьому заздалегідь закладена гнучкість дозволяє працювати з матеріалом на різних рівнях складності: можна придумати завдання як для учнів середньої школи, які ще не мають ніякого досвіду роботи з джерелами, так і для більш досвідчених старшокласників або навіть студентів молодших курсів.
Зошит складається з чотирьох аркушів коміксів навколо однієї історичної теми, карти, добірки документів і робочих листів з питаннями до документів і коміксами. Завдання учнів – доповнити комікс інформацією, грунтуючись на реальних документах того часу.
Таким чином, в фокус потрапляє одна проблема, одна історична подія, яку учні можуть розглянути з різних точок зору і під різними кутами, спираючись на наявний набір документів. Історія тут видається школяреві як свого роду детективна загадка, яку він сам зможе вирішити й інтерпретувати, уважно вивчивши документи. Команда проекту, в якій крім художника коміксів працюють історики і методисти, готує цілу серію таких зошитів, присвячених важливим подіям або особистостям новітньої історії.
Перший зошит присвячений історії чехословацького католицького священика Йозефа Тоуфара з містечка Чігошть, жертві комуністичного режиму. У 1950 році його заарештували за звинуваченням в інсценуванні так званого «Чігоштського чуда». Одного разу по Чехії рознеслася чутка, що під час його проповіді – на вівтарі сам по собі рухався хрест, і в костел стали масово сходитись віруючі з усієї країни, щоб споглядати диво. Злякавшись впливу церкви, комуністи зняли пропагандистський фільм про те, що ніякого дива не було, все це підступи ворогів – мовляв, рух хреста підлаштував священик Тоуфар за наказом Ватикану і США, щоб дестабілізувати ситуацію в країні. Після арешту Тоуфара кілька тижнів катували, вибиваючи зізнання. В результаті жахливих тортур священик помер в лікарні, але рідним повідомили про це тільки через кілька років.
Однак на цьому історія не закінчилася. По-перше, до цих пір неясно, що стало причиною руху хреста і чи рухався він взагалі. По-друге, вона не закінчується для слідчого, який вів справу Тоуфара – в 1998 році його намагалися притягти до відповідальності за загибель священика. Довести безпосередню провину виявилося складно, але умовний термін він отримав. Що стосується самого Тоуфара, то в 2013 році церква почала процес його беатифікації, його останки були ексгумовані з братської могили і перепоховані в Чігошті.
Автори спеціально вибрали неоднозначну тему, в якій багато нез'ясованих обставин, і яка до цих пір викликає багато суперечок, щоб школярі могли відчути історію як щось живе й актуальне. Чеські підлітки напевно щось вже чули про Тоуфара, щось про нього знають. Наприклад, не так давно на одній з празьких вулиць, на будинку, де раніше знаходилася лікарня, в якій помер Тоуфар, сучасний художник Отакар Душек повісив його портрет. Це жива історія, відгомони якої звучать досі, вона тісно пов'язана з осмисленням історії, визнанням провини і люстрацією. Але навіть у разі, якщо школяреві вся ця історія незнайома, вчитель завжди може провести попередню роботу з коміксами і документами невеликим вступами, решту ж інформацію діти матимуть із джерел самостійно.
Формат коміксу був обраний не тільки з тієї очевидної причини, що такий візуальний жанр зрозумілий і близький підліткам. Сам по собі формат розрізнених панелей з зображеннями свідомо залишає багато прогалин, які можна (і в даному випадку просто потрібно) заповнювати особистою інтерпретацією і контекстом. Укладачі навчального посібника залишають за рамками всякі оцінки, щоб не заважати дослідному процесу і розвитку критичного мислення в роботі школярів над документами. Послідовність подій, взаємозв'язку, оцінки, характеристики героїв – все це школярі повинні виробити самі, спираючись на джерела. Комікс сам по собі – це щось на зразок конспекту-трафарету в картинках, який волею-неволею їм потрібно наповнити сенсом і змістом. У цьому зошиті в допомогу учням до кожного листу коміксів додається питання, яке задає напрямок для роботи з джерелами, наприклад, «Чому і за що в 1998 році був засуджений слідчий Ладіслав Маха» або «Що дідусь міг відповісти онуку про те, що тоді сталося в костелі?»
Сторінки коміксу відображають різні точки зору на подію. В історії Чігоштського чуда школярі можуть зосередитися на тому, що сталося в костелі, на ролі слідчого Махи, на місці племінниці Тоуфара Марії Поспішіловой і т.д.
Серед ретельно підібраних, дуже різнобічних документів в цьому зошиті наводиться, наприклад, пропагандистська замітка про Чігоштське диво в комуністичній газеті 1950 року, в якій говориться, що його підлаштував священик. Але там також є свідчення підлітка жителя Чігошті про месу в день «дива», листи племінниці Йозефа Тоуфара, яка намагається щось дізнатися про його долю, протокол патологоанатомічного розтину на ім'я Йозефа Зоугала від 27 січня 1950 року, замітка з газети 2014 року про тому, що члени суспільства жертв комунізму виступають проти ексгумації тіла Йозефа Тоуфара з братської могили.
Всі ці джерела представлені в самому зошити і школярам не потрібно йти в архіви і шукати потрібні документи самостійно. До кожного документу додається пояснювальне завдання-питання, пошук відповіді на яке повинно допомогти школярам навчитися працювати з документами, аналізувати їх. Наприклад, до рахунку за похоронні послуги від 6 березня 1950 року додаються такі питання: «Ким був оперований чоловік? Що з ним сталося? Хто і чому привіз його в лікарню на вулиці Легерова? Чому його поховали як "невідомого"?»
Крім того, в посібнику наводиться посилання на надійне джерело, до якого можна звернутися якщо школяр захоче дізнатися більше, що важливо, з огляду на колосальні обсяги недостовірної інформації в інтернеті.
Робочий зошит вже був випробуваний в декількох чеських школах, на основі цього досвіду автори пропонують розділити клас на групи так, щоб кожна працювала зі своєю сторінкою коміксів. Результатом роботи всього класу повинна стати презентація отриманої з джерел інформації і зв'язна розповідь по картинках коміксу.
Ось як описує враження від роботи з цим зошитом вчителька з празького машинобудівного коледжу: «Я боялася працювати з джерелами – деякі тексти в них занадто довгі. Зазвичай у моїх учнів проблеми з текстами більше п'яти рядків. Але я не стала їх адаптувати, і саме робота з джерелами здалася дітям особливо захоплюючою. Один учень навіть запитав у мене, чи сама я придумала матеріали допиту, а коли зрозумів, що це автентичний матеріал, був просто вражений».
