Проект «Локальна Історія» часто записує спогади остарбайтерів, розповіді людей про примусові роботи та життя на чужині. Таке примусове вивезення довелося пережити і Стефану Терлецькому, юнаку з Антонівки, що на Івано-Франківщині, який став відомим британським політиком.
Народився Стефан 29 жовтня 1927 р., початкову освіту здобув в сільській школі. Цікаво, що його першою вчителькою була поетеса Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська).
У 1942 р. Стефан, якому на той час було тільки 14 років, потрапляє до списку остарбайтерів в селі і виїзджає до Австрії, у м. Фойтберґ. У своїх спогадах чоловік писав: «Моряк і урядники обмінялися репліками, після яких мій новий господар дістав гаманець і передав у касу купу Рейхсмарок - я так і не дізнався скільки. Потім він підписав документ - і все: мене офіційно продали австрійському моряку. Мене не запитали про те, що я вмію робити, не сказали, куди і навіщо я прямую, - навіть імені мого покупця. Я перейшов з рук у руки, як низьковартісний товар, якого спекалися непристойно швидко».
У 1945 р., коли австрійське містечко зайняли радянські війська, Стефан сподівався повернутися в Україну. Проте скоро дізнався, що їх не планують повертати додому, а навпаки хочуть відправити воювати на Далекий Схід. Хлопець вирішує втікати та дістатися до британської чи американської зони окупації. Після втечі з поїзда, яким і перевозили остарбайтерів, Стефан Терлецький повертається в те ж місто Фойтберґ. А згодом потрапляє до табору для переміщених осіб, під опікою ООН, у місті Віллах.
У1948 р. Стефанові Терлецькому дозволили емігрувати до Великобританії. Тут він працював шахтарем, проте згодом перейшов працювати в буфет гуртожитку гірників. Вечорами навчався, цікавився політикою, економікою та релігією. Незабаром він заснував свій бізнес - став власником готелю в м. Кардіф (Уельс). У 1964 р. чоловік приєднався до Консервативної партії.
Щодо політичної діяльності, то в 1968 р. Стефан Терлецький став депутатом від своєї партії в міській ради Кардіфа. А у 1974 р. - балотувався до британського парламенту, щоправда тоді його обійшов Джеймс Каллаган.
У своїй діяльності Стефан Терлецький приділяв увагу міжнародним питанням, намагався привернути увагу громадськості до України та можливості здобуття незалежності. Крім того розвивав ідею відкриття консульства Британії в Києві. А після аварії на ЧАЕС, брав участь в парламентських слуханнях присвячених катастрофі.
У 1983 р. Стефан Терлецький став депутатом британського парламенту, а згодом радником Маргарет Тетчер. Також політик вісім років представляв Великобританію в Раді Європи. Цікаво, що за час своєї діяльності, Терлецький зустрівся з Папою Римським Іоанном Павлом ІІ та президентом США Рональдом Рейганом. У 1992 р. королева Великобританії відзначила С. Терлецького Орденом командора Британської імперії , який надають за особливі заслуги перед державою. У 2005 р. політик видав книгу про своє життя під назвою «Від війни до Вестмінстера». Помер Стефан Терлецький 21 лютого 2006 р. За своє життя він не забував про Батьківщину і зробив чимало у боротьбі держави за незалежність та висвітлення тогочасних проблем України на міжнародному рівні.
Джерело: Локальна Історія.
