Глава УГКЦ проголосив 2008 рік — Роком християнського покликання

«Бажаю від імені єпископату Української Греко-Католицької Церкви не тільки формально, офіційно розпочати 2008 рік як Рік християнського покликання, а й загально окреслити проблематику, яку охоплює ця тема. Передусім хочу звернути увагу на ті численні роди покликань, відкритих для нас, на саме поняття покликання як Божого дару і нашої відповіді, яку ми повинні дати на Господнє запрошення. Крім того, доручаю єпархіальним і митрополичим комісіям в Україні та на поселеннях опрацювати цю широку тематику відповідно до їхніх завдань, щоб наприкінці цього благословенного року ми змогли отримати не тільки збірник із описом проведених заходів, а щось значно більше – своєрідний дороговказ, як ми повинні ставитися до свого покликання, – зазначив Глава УГКЦ. – Тема покликання стосується кожного з нас особисто. Кожен із нас через своїх батьків отримав від Господа дар життя. Це означає, що ми народилися з Божої любові, що Він хоче, аби ми існували. І кожна людина як витвір Божої любові є неповторною, єдиною; кожна людина має призначення чи якесь особливе запрошення від Господа Бога посісти певне місце в людській спільноті і на тому місці за допомогою всіх інших Господніх дарів терпеливо виконати своє завдання. Тут також варто згадати про роль, яку в житті й покликанні кожної людини відіграють її батько та мати, бо вони також виконують своє дуже важливе покликання. Часом люди дещо легковажно ставляться до подружнього життя, як до чогось буденного, нецікавого, мовляв, людина одружилася, не стала кимсь важливішим – священиком чи монахом. Це неправильний підхід. Бути батьком чи матір’ю, а насамперед творити християнське подружжя – це вже покликання. Коли в християнській сім’ї народжується дитина, батьки повинні серйозно поставитись до того, що Господь доручає їм, цьому чоловікові й цій жінці, належно виховати цю дитину і допомогти їй у свою чергу пізнати своє покликання, докласти зусиль, аби вона усвідомила, що має в житті особливе місце, особливе завдання. Опрацювати проблематику глибокого усвідомлення власного покликання з боку батьків і виховання до покликання дітей запрошуємо Митрополичу Комісію у справах сім’ї. Відтак, підростаючи, дитина починає замислюватися над тим, що їй робити в житті, планує, як можна втілити свої бажання, свої ідеали. Вона може бути покликаною до священства, монашества чи, як найчастіше буває, до виконання безлічі інших завдань, що їх потребує людська спільнота, аби задовольнити всі свої оправдані потреби. Це немовби друга надзвичайно важлива фаза, коли людина приймає рішення щодо свого життєвого шляху. У цей період життя зроджується усвідомлення власної гідності, вартості як повноцінного члена людської спільноти, як когось, кому доручено виконати особливе завдання, що його ніхто інший не виконає. На цьому етапі важливо зрозуміти, що це не вибір способу заробітку грошей, а щось значно глибше й цінніше, що, з одного боку, приносить людині задоволення, а з іншого – дає змогу виконати те завдання, яке приготував для неї Господь».

«Покликання – це виклик, який потрібно гідно прийняти, довести до завершення, відповідно до тої людської гідності, якою Господь її наділив. Його треба виконувати витривало, не „перескакуючи” легкодушно з одного шляху на інший, особливо якщо це впливатиме на буття інших людей. Покликання – це надзвичайно широка тематика, навіть якщо розглядати її лише в рамках життя мирянина. Безумовно, тут треба згадати про ще один важливий елемент – покликання мирянина освячувати світ», – наголосив Блаженніший Любомир.

«Замислившись над різними аспектами християнського покликання, думаю, що кожен із вас тепер зрозуміє, чому єпископи Української Греко-Католицької Церкви, зібрані на Синоді, вибрали цю тему на рік, що сьогодні починається. Тому просимо всіх Вас, шановні й дорогі члени нашої Церкви, більше й глибше застановлятися над змістом і важливістю розуміння християнського покликання та усердно молитися, щоби Божі дари покликання, так щедро розсипані в нашому народі, приносили належний плід. Нехай ніхто з нас не злегковажить у собі чи в ближньому цей Божий дар», – додав він.