У фондах Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» зберігається чимало цінних артефактів. Трапляються і не типові для музею речі, от-як, пляшка горілки, виготовлена орієнтовно у 80-их роках ХХ ст. у Львові.
Як розповіла в коментарі Гал-інфо зберігач фондів Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Ірина Єзерська, такий артефакт є не лише зразком радянського побуту, але частиною цілої епохи.
«Назва «Московська» була дуже популярна в той час. Це був своєрідний горілчаний бренд. Пляшка, яка зберігається у нас, розлита на тодішньому горілчаному заводі у Львові. Вона звичайна і не показна, з типовою етикеткою. Бачимо також написи українською мовою. Це зразок радянського виробництва легкої промисловості. Типова пляшка, у яких продавали різні напої: солодкі мінеральні води, пиво і, як бачимо, горілку. Пляшка ємкістю 0,5 л. Напевно, люди, які пам’ятають СРСР, могли бачити у продажу такий товар. Це масовий і дуже дешевий продукт», - сказала Ірина Єзерська.
Пляшку «Московської» до фондів музею передав один із працівників. Варто додати, що такі речі є досить вартісні на аукціонах.
«Це предмет, який є свідченням певної епохи. Це предмет радянського побуту. Хоч суспільство радянське поволі спивалося, але у 80-их роках за останнього генерального секретаря Михайла Горбачова почали проводити антиалкогольну кампанію. Тоді ж повирубували дуже цінні виноградники. Усіляко намагалися обмежувати споживання алкоголю. Такими діями держава шкодила собі, бо вона була головним виробником алкогольних напоїв і з цього отримувала значні надходження до бюджету», - зазначила Ірина Єзерська.
Молодший науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Олександра Чура зазначив, що звичаю надмірного споживання алкоголю в українському суспільству ніколи не було.
«Звичай масового вживання алкоголю, а тим більше сурогату, був притаманний бідній Росії, бо це частина їхньої культури. Саме вони принесли сюди цей звичай. Масовим це явище стало лише з приходом радянської влади. До того ж українці пили лише якісний алкоголь, переважно свого власного виробництва. Споювання людей зробили для того, щоб послабити свідомість суспільства і вкоренити негативну звичку, одурманювати розум», - зазначила вона.
За її словами, таке споювання суспільства вийшло з-під контролю і наслідки були не просто негативними, а катастрофічними.
Саме тому в СРСР кілька разів розпочинали так звані антиалкогольні компанії.
«Антиалкогольна компанія почалася ще за часів Андропова. Це було протистояння з надмірним споживанням алкоголю серед місцевого населення. Одурманеними людьми радянській владі було управляти значно легше, ніж тими, які дійсно могли розуміти, що відбувається та висловити свій протест. Зрештою, за таким самим принципом зараз керуються у сучасній Росії», - зазначила Олександра Чура.
Головне гасло кампанії було «Пияцтву бій!».
«В СРСР такі кампанії розпочиналися не раз. Це було ще за часів Хрущова, Андропова, а найбільша активність велася за часів Горбачова. Під час цієї компанії знищено тисячі унікальних виноградників на території Криму. Варто додати, що тоді винищили більше виноградників ніж за час Другої світової війни», - наголосила дослідниця.
У 80-их роках в суспільстві було запроваджено спеціальне обмеження продажу алкоголю в магазинах і закладах громадського харчування, але у деяких закладах його продавали «з-під прилавка, для своїх».
«У 1985 році були прийняті закони про подолання пияцтва та алкоголізму і викорінення самогоноваріння. Самогоноваріння – це окрема сторінка в історії радянського суспільства. Самогон варили ще з часу закінчення Другої світової війни і практично в промислових масштабах. Попри всі заборони суспільство завжди цим займалося», - сказала вона.
Олександра Чура додала, що в СРСР вважали, ніби саме алкоголь був причиною стагнації економіки та занепаду суспільства. Алкоголізм – причина халатного ставлення до праці.
«Це не дало результату, адже натомість люди почали вживати сурогат. Тоді починають пити одеколони. Масово зникає цукор з магазинів і усе, з чого можна було зварити самогон. Це був не ефективний захід в суспільстві. Популярними були показові розправи над тими, хто з’являвся на роботі у не тверезому стані», - сказала вона.
Хоч в СРСР і розповідали про оздоровлення населення, зростання тривалості життя та скорочення смертності, однак, за словами дослідниці, це було не так.
«Через споживання сурогату та неякісного спритного стрімко зростала кількість отруєнь, але це не афішували. Імітація створення атмосфери морального оздоровлення суспільства призвела до ще гірших наслідків. Окрім того, зменшення продажу алкоголю завдало надзвичайної шкоди радянській економіці. Це був дуже великий фінансовий удар», - сказала Олександра Чура.
