Господарський суд Львівської області не задовольнив позов ТзОВ ,,Візмал” щодо визнання недійсним податкового рішення про завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 3 000 195 грн та відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість, які підлягають відшкодуванню з бюджету на користь позивача за червень 2004 року в сумі 3 000 195 грн.
Причина – ТзОВ ,,Візмал” не подав розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки. Про це «Гал-info» повідомили у відділі зв’язків із громадськістю ДПА у Львівській області.Як йдеться в повідомленні, була проведена відповідна перевірка підприємства, під час якої було виявлено, що ТзОВ "Візмал" уклав зовнішньоекономічний контракт з американською компанією "МОNОLUХ", згідно з яким ТзОВ "Візмал" було відвантажено на умовах DDU, без сплати мита біологічно-активну добавку "Суперпотентин - флора" в кількості 188 100 штук. Товар фактично вивезено за межі митної території України 14.06.2004р., про що свідчить відмітка на зворотному боці вантажної митної декларації. Але ТзОВ "Візмал" не подав розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки.
Підприємство для відшкодування ПДВ подало уточнюючий розрахунок податкового зобов’язання з ПДВ за червень 2004 року, але до перевірки розрахунок експортного відшкодування та оригінали платіжних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій не представило. Як наслідок суми відшкодування були враховані у розрахунку зобов'язань платника податку за рахунок майбутніх податкових періодів.
Не погодившись з рішенням господарського суду ТзОВ "Візмал" подав апеляційну скаргу в Львівський апеляційний Господарський суд, який задовольнив позов підприємства і зобов’язав стягнути з відділення державного казначейства у Галицькому районі м. Львова бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень 2004 року в розмірі 3 000 195 грн. Львівський апеляційний Господарський суд прийшов до висновку, що відповідно до п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Своєю чергою, п. п. 7.4.5 ст.7 того ж закону встановлює чітко, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг). Частина друга вказаної норми передбачає правило, згідно з яким, у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Вказаною нормою передбачено заборону включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку з підстави повної відсутності податкових накладних, які б підтверджували такі витрати.
З огляду на наведені норми, наявною в матеріалах справи копією податкової накладної від 31.03.04 р. №5 на загальну суму 18 001 170 грн., в т. ч. ПДВ 3 000 195 грн., виписаної ТзОВ “Лія Сан” та акту прийому-передачі товару від 07.04.04 р. №1 спростовуються доводи ДПІ про неправомірність формування податкового кредиту та завищення суми бюджетного відшкодування з мотивів порушення ТзОВ “Візмал” п. п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки відповідно до п. п. 7.5.1 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” факт придбання платником податку товару засвідчується отриманням податкової накладної, з наявністю якою пов’язується факт виникнення права на податковий кредит.
Втім, справу знову було переглянуто, вже на користь ДПА. Вищий адміністративний суд України не погодився із позицією Львівського апеляційного господарського суду та своєю постановою 27 вересня 2006 року скасував постанову апеляційного суду, залишивши рішення Господарського суду в силі.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ