Громадський транспорт і містобудування: досвід Польщі. Скажи мені — і я забуду, покажи мені — і я запам'ятаю, дай мені зробити — і я зрозумію (Конфуцій).
Саме в цьому ключі створюються простори для обміну досвідом, зв’язками та подальшої співпраці. В даному випадку мова про урядове стажування в парламенті міста Жешув, організоване Польсько-Українською Фундацією «Інститут Міжнародної Академічної і Наукової Співпраці» (ІМАНС). Активісти ГО «Розвиток Громади» - Володимир Беньо та Назар Бай, які здійснюють громадський контроль у сфері містобудування та транспортної інфраструктури міста Львова, стали учасники даної програми.
У команді мерів 4 українських міст та представників органів місцевого самоврядування більше 6 населених пунктів України, члени ГО «Розвиток Громади» ознайомились з роботою департаментів та відділів уряду Жешува. За даними Управління статистики Польщі, які озвучили організатори, Ж знаходиться на першому місці серед міст Польщі по залученню інвестицій, по темпах розвитку соціально-господарської інфраструктури, прирості населення та одержанню податків.
Місто всього за 180 км від Львова, де люди ментально схожі, де подекуди українських студентів в групах університетів, більше ніж польських!
Фінансування здебільшого відбувається в рамках процесів євроінтеграції, але не всі міста тої ж Польщі, можуть показати такі прирости. На запитання наших активістів: «В чому ж справа, чому бюджет Жешува за 10 років виріс у 10 разів, чому такі темпи розвитку?” Відповідь жешувський посадовців така: «Все просто - правильні менеджери на місцях, які будучи при владі є господарниками, а не політиками, "ставлениками партії". Крапка!»
За тиждень учасники української делегації дізнались про важливі інфраструктурні рішення уряду Жешува, які роблять місто комфортним для людей:
Транспортна інфраструктура - створення комфортних для населення зупинок громадського транспорту, впровадження електронного квитка поєднаного з карткою містянина, що використовується і для оплати паркоматах, які знаходяться рівномірно по всьому місту чи одержанні знижок в аптеках, музеях, театрах, в відповідності до категорії населення та пільг. В місті працює один комунальний перевізник, який здійснює постійне оновлення автобусів. Чіткий контроль за рухомим складом по маршрутах, здійснюють посадовці. Вартість проїзду переглядається один раз у 2-3 роки і не обов’язково в сторону збільшення, так і відбулось останнього разу, коли місячний абонентський проїздний квиток подешевшав вдвічі, задля розвантаження доріг міста від приватного транспорту.
Надзвичайно яскравий приклад в межах містобудування, це інвестиції в будівництво дошкільних навчальних закладів та шкіл, інфраструктури, а лише після того будівництво житлових будівель, при цьому здебільшого малоповерхової забудови, до 6-ти поверхів. Купляють помешкання молоді люди, тому середній вік населення міста до 36 років. 95% будівель заселено, хмарочосів по типу, останньої тенденції міста Львова, котрі під’єднуються до «напівживої» каналізаційної мережі побудованої австрійцями десятиріччями тому, не має.
Школи та ДНЗ, переобладнуються в такому вигляді, щоб дітям було комфортно навчатись і одержувати відповідний рівень освіти, адже місто спрямоване на вивчення точних наук. Університети для ІТ спеціалістів, пілотів цивільної авіації, інженерії і тп. Сміттєпереробний завод, це невід’ємний об’єкт функціонування міста.
Постійне залучення інвестицій, простотою оформлення дозвільних документів для підприємців та однозначно, найважливіше, це не будівництво житлових мікрорайонів, які не підкріплені попитом ринку, розмірами доходів населення, а виділення сотень гектарів в межах міста під спеціальні економічні зони!
Затягування великого бізнесу у місто, без перебільшення, це основа довгострокового розвитку та формування стратегії міста, можливості її реалізувати через надходження податків у казну міста від бізнесу. Формуються кластери одногалузевих підприємств для виділення нових спеціальних економічних зон.
Проте, однозначно, приємно, що в Україні є міські голови, котрі хочуть одержувати досвід, змінювати свої громади, важливо, що разом з активістами ГО Розвиток Громади були і інші представники громадських організацій, котрі розуміють, що без активної громади, зміни самі по собі не прийдуть.
Громадська організація у повному складі повертається до допомоги владі міста Львова, а в разі потреби - контролю за впевненим рухом до створення Львова, направду відкритого для його мешканців!
