Майже чотири години 31 січня у Львові тривало відкрите обговорення про реформування Львівської філії з представниками місцевої преси, культурних і громадських організацій, державних інституцій та працівниками самої філії, повідомила PR-служба НСТУ.
На численні питання громадськості відповідали члени правління ПАТ “НСТУ” Інна Гребенюк, Роман Вінтонів та Юрій Макаров, генеральний продюсер UA: Українське радіо Дмитро Хоркін, директор департаменту зв’язків із громадськістю та ЗМІ Вікторія Сидоренко, а також керівництво Львівської філії — т.в.о. менеджера Наталія Степанова і продюсер Уляна Антоник.
Одне з питань, яке надзвичайно хвилювало учасників зустрічі, — наповнення ефіру Львівського телебачення й радіо та кількість мовлення, що його має забезпечити філія.
Генеральний продюсер UA: Українське радіо Дмитро Хоркін пояснив, що Суспільне має інформувати громадян про актуальні питання з усіх сфер життя, а також враховувати смаки всіх вікових категорій. Окрім цього, в пріоритеті мовника — якісний і цікавий для місцевого глядача й слухача контент.
Цю тезу підтримав один із учасників дискусії — викладач ЛНУ ім. І. Франка Василь Лизанчук: “У межах суспільного мовлення на Львівському радіо мають бути інформаційні, розважальні й пізнавальні передачі на суспільно-політичну, історичну, культурологічну тематику. Потрібно удосконалювати програми, підвищувати майстерність”. Також Василь Лизанчук закликав збільшити кількість якісного ефірного мовлення на Львівському радіо.
Присутні співробітники Львівської філії та представники громадських організацій переймалися долею музичних і пізнавальних радіопередач, програм для дітей та молоді, а також для соціально вразливих категорій. Цікавилися, чи виходитимуть в ефір програми “Школяда”, “Театр перед мікрофоном”, “Подаруй надію” тощо.
Відповідаючи на ці питання, член правління ПАТ “НСТУ” Роман Вінтонів пояснив, що програми буде переглянуто через процедуру конкурсу (пітчингу). Він також детально окреслив структуру щорічних витрат ПАТ “НСТУ” і зауважив, що компанія має не тільки платити зарплату співробітникам, а й податки, комунальні, обов’язкові внески як член Європейської мовної спілки, сплачувати кошти за сигнал трансляції. Проте зараз компанія працює в умовах недофінансування і така ситуація не дозволяє витрачати більше на контент.
“Ми хочемо, щоб у кожному регіоні було 24 години мовлення, — наголосив він. — Утім, через недофінансування ми не можемо забезпечити це коштами. Відповідно до закону наш бюджет цього року мав би становити 1,5 млрд грн. Фінансування в повному обсязі суттєво полегшило би процес реформи і зробило її менш болісною. Ми би мали змогу вводити зміни поступово. Однак, на всі потреби компанії цього року держава виділила з бюджету лише 776 млн грн. Це наша математика, за межі якої ми не можемо вийти. Саме тому менеджерська команда Суспільного шукає альтернативні джерела залучення коштів. Серед іншого, плануємо залучати кошти грантодавців для виробництва програм”, — наголосив він.
Більшість учасників обговорення добре розуміє, наскільки несприятливо недофінансування НСТУ впливає на хід реформи. У зв’язку з цим вони побоюються майбутніх негативних наслідків такого стану справ, а серед іншого переймаються, чи не приватизують майно філій.
“Закон “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” є слабкий. Найбільший ризик полягає в тому, що там передбачено одне джерело фінансування, і це держава. Джерело фінансування Суспільного завжди буде вразливим, адже за бюджет голосують депутати Верховної Ради, серед яких є кінцеві власники українських медіакомпаній, зацікавлені насамперед фінансувати свої ЗМІ. Саботаж уже почався, і він триватиме. З огляду на це, необхідні зміни в законодавстві про суспільне мовлення, потрібне додаткове джерело фінансування”, — зазначив представник ГО “Округ” Рустам Курбанов.
Рустам Курбанов цікавився, як саме керівництво все-таки планує залучати додаткові кошти, зокрема на пітчинги, і чому НСТУ відмовилося транслювати політичну рекламу, котра могла би стати хорошим джерелом доходів. Окрім цього, він вважає, що не оцінено належним чином деякі активи компанії, зокрема її інтелектуальну власність.
“Ми чітко розуміємо потребу в додаткових джерелах фінансування, — наголосила член правління ПАТ “НСТУ” Інна Гребенюк. — З бюджетом ситуація вкрай складна. За такого фінансування компанії буде вкрай важко вижити. Але ми не хочемо доходів усупереч законодавства. Саме тому НСТУ відмовилося від політичної реклами в позавиборчий період, бо це порушення законодавста і виборчого процесу. Цінності Суспільного важливіші за будь-які доходи”.
Також Інна Гребенюк запевнила учасників обговорення, що їхні побоювання з приводу ймовірної приватизації майна філій чи виставлення акцій компанії на продаж — безпідставні, оскільки це прямо заборонено законом. Вона також розповіла про фінансовий аудит: “У лютому будуть результати аудиту фінансового стану НСТУ від компанії Ernst & Young. Ми напрацюємо шляхи оптимізації бізнес-процесів у компанії і вдосконаленням системи управління, що також дозволить ефективніше розподіляти наявний бюджет”, — додала вона.
Що стосується капіталізації інтелектуальної власності, то це проблема, яку НСТУ отримала у спадок від державного мовлення. Усі записи, до прикладу Українського радіо, перебували на виробничому, а не бухгалтерському обліку компанії ще відтоді, як це була державна телерадіокомпанія. Робота з інвентаризації та обліку інтелектуальної власності НСТУ триває. Попри це, жодного архівного запису — а там 150 тисяч радіоархівів — компанія не втратила, — зазначив Дмитро Хоркін.
“Наше завдання — забезпечити належний бухгалтерський облік об’єктів інтелектуальної власності НСТУ відповідно до міжнародних стандартів, — додала т.в.о менеджера Львівської філії Наталія Степанова. — Досі цим ніхто не займався, оскільки в державної компанії такої потреби не було. До того ж, Фонд держмайна дійшов висновку, що на сьогодні оцінити об’єкти інтелектуальної власності при незахищених правах, оскільки це ще й питання права, неможливо”.
Бурхлива дискусія виникла довкола принципів висвітлення місцевих подій у новинах ТРК “Львів” і питання про авторські програми на радіо й телебаченні.
Так, працівниця Львівського радіо Мирослава Лубкович зазначила, що на місцевому радіо багато програм тепер не виходять ніби-то через заборону з Києва. Відтак вона звинувачувала представників центральної дирекції у цензуруванні контенту й закритті передач.
Генерального продюсера UA: Українське радіо Дмитра Хоркіна цей закид надзвичайно здивував, оскільки механізм взаємодії в компанії побудовано так, що з Києва не можуть затверджувати програми для регіонального радіо.
“На Львівському радіо немає жодного нового працівника. І керівник ваш, і продюсер — місцеві. Регіональний контент — це виключно компетенція місцевого продюсера. Увесь спектр радіопрограм залишається. Жодної передачі для Львівського радіо не знімали й не затверджували з Києва”, — наголосив Дмитро Хоркін і додав, що на його думку, на обласному радіо працюють дуже фахові журналісти.
У результаті палкої дискусії з’ясували, що такі рішення дійсно ухвалювали на місцевому рівні, й це підтвердили присутні працівники радіо.
Претензії до центральної дирекції висловив і представник Львівської організації НСЖУ Ярослав Фейло. На його думку, через нову політику Києва в місцевих новинах недостатньо представлені важливі для громади заходи, як от Фестиваль гуцульської культури, котрий відбувся днями у Львові.
Закид пана Фейла повністю спростувала продюсерка Львівської філії Уляна Антоник, зазначивши, що про фестиваль на ТРК “Львів” говорили у двох передачах. Зокрема, напередодні фестивалю у вранішній програмі організатори цього заходу розповіли про нього глядачам і запросили львів’ян відвідати подію, а наступного дня про фестиваль глядачі могли дізнатися в проекті “Львів мистецький”.
Директор департаменту зв’язків із громадськістю та ЗМІ Вікторія Сидоренко своєю чергою пояснила панові Фейлу структуру управління в НСТУ, зокрема розповіла про те, що новинний напрямок очолює генеральний продюсер інформаційного мовлення, який призначає відповідного керівника на місцях, і вже такий місцевий керівник — шеф-редактор, безпосередньо відповідає за випуски новин у регіоні. “Таким чином забезпечується незалежність та незаангажованість новин”, — наголосила Вікторія Сидоренко. А от за творчі програми відповідає продюсер філії.
Окрім цього, Ярослав Фейло вимагає повернути “Концерт вітань”, який дуже любили глядачі Львівського телебачення. З цього приводу Роман Вінтонів пояснив, що програму “Концерт вітань” зняли з ефіру, оскільки її виготовляли з порушенням авторських прав. Відтак, це було зроблено, щоб не порушувати законодавство й принципи Суспільного мовника. Утім, додала Інна Гребенюк, те, що програма не виходить зараз, не означає, що вона не виходитиме взагалі.
Ще одне болюче для присутніх питання — скорочення штатних позицій на філії та вивільнення працівників. “Про скорочення я чула ще задовго до проблем із фінансуванням. Для мене зараз теза про те, що скорочення відбувається через брак коштів, виглядає як маніпуляція. Які все ж принципи скорочення, чи можна запровадити прозору схему, коли люди могли би поборотися за своє право на працю?” — цікавилася журналістка Анна Кузюта.
Про скорочення в НСТУ присутнім детально розповіла директор PR-департаменту Вікторія Сидоренко. Вона пояснила, що зменшення кількості штатних посад у компанії справді планували й раніше, про що керівництво НСТУ завжди заявляло відкрито. Це пов’язано з тим, що система з великою кількістю штатних посад нині неефективна. Колишні ОДТРК, котрі були окремими юридичними особами, стали філіями ПАТ “НСТУ”, її структурними підрозділами. Як наслідок цього процесу, виникла потреба усунути дублювання багатьох адміністративних функцій, а також уніфікувати низку механізмів роботи, адже регіональні філії — дуже різні за чисельністю і штатною структурою — мають працювати тепер як єдиний механізм.
“Це скорочення мало би відбуватися більш плавно й поступово. Проте недофінансування змушує нас форсувати події”, — зазначила Вікторія Сидоренко.
Директорка також торкнулася питання оплати праці в компанії. За її словами, механізм, що діяв на державних телерадіокомпаніях неприємно вразив і шокував ще з перших днів роботи, адже він був абсолютно непрозорим, складався з мізерних окладів, премій та коефіцієнтів, які нараховувалися щомісяця по-різному та постійно змінювались. Ця ситуація обурює, адже хороші фахівці повинні отримувати достойну платню.
“Ми знаємо, які у вас зарплати, і хочемо цю систему змінити, щоб платити працівникам достойні гроші. Для цього розробили нову сітку окладів, яка запрацює уже з 2 квітня. Згідно з нею мінімальний рівень заробітної плати творчих працівників зросте удвічі. Саме тому скорочення штатних посад необхідне, щоб перерозподілити наявний фонд оплати праці”, — зауважила Вікторія Сидоренко.
Також представники центральної дирекції на запитання присутніх працівників пояснили механізм скорочення.
“У центральній дирекції ми вже минули найгостріші моменти скорочень, — додав Юрій Макаров. — На UA: ПЕРШИЙ по культурно-просвітницькому напряму, за який я відповідаю, десь 35% співробітників уже працює за цивільно-правовими угодами. І вони роблять продукт, за який мені не соромно”. На його думку, працівникам філії не потрібно боятися нових форм співпраці (цивільно-правові угоди), які пропонує компанія. У штаті всіх філій Суспільного залишають тільки працівники бюро телерадіоновин. Проте компанія зацікавлена в найкращому контенті, через що і пропонує авторам програм приходити на пітчинги зі своїми ідеями, серед яких може бути абсолютно будь-яка програма — той самий “Концерт вітань”. У разі ж перемоги проекту з авторами укладатимуть угоди для подальшої співпраці.
Учасники зустрічі хотіли окремо розібратися і зі статусом приміщення Львівського радіо. Наталія Степанова пояснила, що за документами приміщення на вул. князя Романа 6 належить міській владі. Увесь час Львівська філія орендує це приміщення за 1 гривню, про що укладено відповідний договір. Термін дії цього договору спливає 8 серпня 2018 року. Продовжити його надалі на тих само умовах НСТУ не може, оскільки вже не є державним мовником, — тільки взяти в оренду на комерційних умовах. А це своєю чергою означає плату за комунальні послуги в розмірі 600 тис. грн на рік і додатково ще й сама вартість оренди. Окрім цього, частину приміщення орендує редакція ЗІКу, проте не сплачує за це, унаслідок чого заборгувала Львівській філії НСТУ 860 тис. грн без пені та відсотків.
“На жаль, багато договорів колишнє керівництво уклало не на користь філії. Зараз НСТУ вивчає ситуацію з цим приміщенням, однак якщо міська влада запропонує винаймати його на комерційній основі — працівникам радіо доведеться переїхати в іншу будівлю”, — підсумувала Наталія Степанова.
Імовірна потреба такого переїзду вкрай обурює працівників радіо, які цінують приміщення, як історично-значуще місце, рідне й важливе для всіх, хто пропрацював на Львівському радіо багато років.
Вікторія Сидоренко заявила, що поділяє почуття працівників і повністю розуміє їх, проте фінансова ситуація в компанії та зміна умов оренди може змусити до таких непопулярних рішень як переїзд з орендованого приміщення.
Кілька разів присутні поверталися до обговорення системи пітчингів і відбору контенту для телебачення і радіо. Зокрема, Любов Козак від імені Товариства Моцарта розпитувала, як їм налагодити співпрацю з каналом UA: КУЛЬТУРА, щоб ділитися фондом культурних програм Львівської філії. Також вона хвилювалася, що припиниться архівування й оцифровування цих програм, оскільки скорочують кількість працівників відділу архівування. Дмитро Хоркін відповів, що зі свого боку обов’язково долучиться до процесу обміну фондами між регіональними і загальнонаціональними каналами.
Обмін контентом між філями та загальнонаціональними каналами повністю підтримала й Інна Гребенюк: “Кожна гарна програма може виходити не тільки у Львові, а в ефірі різних філій, на каналах UA: КУЛЬТУРА чи UA: ПЕРШИЙ. Наш плюс як однієї компанії в тому, що ми не потребуємо якоїсь окремої юридичної процедури чи угод для обміну контентом. Ми його можемо вільно поширювати по всіх філіях”.
У контексті виготовлення програм співробітників Львівської філії цікавило, що буде з їхньою ПТС. На що Дмитро Хоркін сказав, що у Львові одна з найкращих ПТС і буде зроблено все, щоб її зберегти.
Дмитро Хоркін також розповів, що Суспільне потребує фахівців, які мають нові радійні спеціальності — такі, як подкастинг-менеджер і контент-менеджер. Він закликав працівників філій скористатися можливістю безкоштовно здобути нові навички в рамках Академії Суспільного мовлення і залишитися працювати вже на нових посадах.
Наприкінці зустрічі Вікторія Сидоренко звернулась до присутніх колег із закликом відчувати себе єдиною командою та постійно підтримувати діалог. Вона наголосила, що інтереси у представників Суспільного, як з філій, так і центральної дирекції — спільні, адже це бажання розвивати та розбудовувати суспільне мовлення.
