Перший заступник начальника Львівської обласної військової адміністрації Андрій Годик у програмі «GO_про» на телеканалі «Перший Західний» поспілкувався з ведучим Олегом Радиком.
Він зокрема розповів про підготовку області до опалювального сезону, посилення протиповітряної оборони, стан енергосистеми та ефективність державних програм підтримки для мешканців.
Готовність до опалювального сезону: віра в Бога чи реальна робота?
За словами Андрія Годика, Львівщина майже готова до зими.
«Якщо говорити мовою цифр, то станом на сьогодні ми можемо констатувати 97% готовності до опалювального сезону. Це не просто відсотки, а результат роботи сотень комунальників. Водночас під час перевірок ми, на жаль, бачили, що в окремих громадах керівники комунальних підприємств жили з вірою в Бога і теплу зиму. Ми оперативно втрутилися для виправлення цих проблем, тож я переконаний, що в опалювальний сезон ми зайдемо готовими до будь-яких викликів».
Водночас посадовець визнає, що у комунальній сфері, як і в багатьох інших, є великий дефіцит кваліфікованих кадрів.
Посилення ППО: наскільки Львівщина готова до нових атак?
Ворог змінює тактику, використовуючи комбіновані атаки, тому Сили оборони постійно вдосконалюють методи протидії.
«Ми точно краще готові, ніж минулого року. Повітряне командування "Захід" за нашої допомоги та підтримки місцевих громад робить усе, щоб бути ефективнішими як у виявленні повітряних цілей, так і в їхньому знищенні. Зокрема, з обласного бюджету вже скеровано 18 млн грн на технічне переоснащення сил ППО. Крім того, залучено понад 30 млн грн із місцевих бюджетів на закупівлю засобів перехоплення, зокрема дронів-перехоплювачів. Цей процес постійний: ми щодня посилюємо та насичуємо Сили оборони якісними фахівцями та забезпеченням».
Енергетична безпека: чи буде газ та світло?
Посадовець запевнив, що ситуація з енергоносіями наразі стабільна.
«Процес закачування газу в підземні сховища тривав усе літо, і дані від "Нафтогазу" дають привід для стриманого оптимізму — газ у домівках буде. Щодо електроенергії, то дефіциту генеруючих потужностей в мережі немає. Якщо не буде критичних ударів по системі, світло буде, а бізнес працюватиме».
Ключова зміна, за словами Годика, — це зростання енергетичної автономності області.
«Якщо у 2022 році джерела альтернативної енергетики закривали лише 30% потреб області, то сьогодні — вже понад 50%. Минулого року було додано 80 МВт генеруючих потужностей за рахунок сонця, вітру та газотурбінних установок. Також базові станції мобільного зв’язку забезпечені резервним живленням — акумуляторами та генераторами, тому зв'язок точно буде».
Державні програми «єРобота» та «єОселя»: як це працює на Львівщині?
«єРобота» Це програма грантової підтримки для малого бізнесу. Львівська ОВА її масштабувала: до державного гранту область додає ще до 30% коштів. «Наприклад, ви взяли державний грант на 500 тис. грн для відкриття пекарні із зобов’язанням працевлаштувати двох осіб. Від обласного бюджету ви можете отримати ще 30% від цієї суми. Перевага в тому, що не потрібно ходити чиновницькими коридорами — достатньо подати одну заяву в банківській установі».
«єОселя» Програма пільгового іпотечного кредитування має дві основні ставки: 7% річних — загальна, та 3% — для пільгових категорій, зокрема військових та ветеранів. «Ми вирішили, що наші захисники заслуговують на ще кращі умови, тому компенсуємо для них ці 3% з обласного бюджету. Фактично, іпотечний кредит перетворюється на звичайне розтермінування. Зараз ми обслуговуємо понад пів тисячі таких кредитів, на що цьогоріч скерували близько 25 млн грн».
Фінансування оборони: хто лідер, а хто пасе задніх?
Станом на 1 вересня з бюджетів усіх рівнів на Львівщині на потреби Сил оборони було скеровано майже 2,5 млрд грн. З них понад 700 млн грн закладено в обласному бюджеті, з яких пів мільярда вже профінансовано. Кошти йдуть на рахунки понад 90 військових формувань по всій Україні.
«Ми щомісяця публікуємо рейтинг громад за відсотком видатків на оборону. Це стимул для місцевої влади та інструмент контролю для мешканців. Найкращі показники у громад Львівської агломерації завдяки їхній фінансовій спроможності. Найгірша ситуація — в окремих громадах Самбірського та Золочівського районів. Є кричущий випадок — Самбірська міська громада, яка, будучи доволі спроможною, витрачає на оборону трохи більше 1% свого бюджету».
Кадровий голод в ОВА: чому чиновники звільняються?
Андрій Годик визнав, що органи виконавчої влади абсолютно неконкурентні на ринку праці через низькі зарплати.
«З початку повномасштабної війни в нас змінилося близько 55% працівників. Це величезна плинність кадрів. Якщо спеціаліст без вислуги років на першому робочому місці отримує 9–12 тисяч гривень — це смішні гроші. Наша зарплата в півтора-два рази менша, ніж у територіальних підрозділах інших центральних органів влади. Ми неодноразово зверталися до Уряду, адже така політика — це неповага до людей, які працюють на державу».
За його словами, керівництвом ОВА було прийнято рішення пріоритетно скеровувати кошти обласного бюджету на потреби оборони, реабілітації військових та інші видатки, пов'язані з війною, а не на доплати чиновникам.
