Українська делегація відвідала з офіційним візитом Бельгію. Про це повідомляє прес-служба Нацради з телебачення і радіомовлення.
Голова Національної ради Юрій Артеменко, заступник голови Уляна Фещук і член Національної ради Валентин Коваль 14 червня відвідали з офіційним візитом Бельгію, де вивчали досвід діяльності Фламандського медіа-регулятора з питань медіа (VRM) і незалежного регуляторного органу сектора мультимедіа франкомовної спільноти Бельгії – Вищої ради з аудіовізуальних послуг (CSA). Особливості регулювання медіа в Бельгії полягають у тому, що країна є федерацією, і кожен із трьох її регіонів має власні органи, що опікуються сферою медіа.
Українська делегація ознайомилася з принципами формування бельгійських регуляторних органів – як апарату, так і тієї частини складу, що ухвалює рішення, застосовує санкції, здійснює наглядові повноваженнями тощо.
Завдання, які виконують VRM і CSA, – однакові. Вони опікуються діяльністю ЗМІ на своїх територіях, надають дозволи на функціонування електронних медіа – телеканалів і радіостанцій. Серед головних завдань – і дотримання основних європейських свобод. Загалом у фламандському регуляторі працюють 23 особи, а у франкомовному – 23 особи. Водночас є і федеральний регулятор (для всієї Бельгії), який відповідає за зовнішнє спілкування і вироблення політик на міжнародному рівні, стосунки між Бельгією і ЄС та іншими країнами світу. У його компетенції – питання частот і регулювання діяльності телекомунікаційних, тобто мобільних операторів.
У кожному з відвіданих регуляторів медіа найбільша частина – працівники, які опікуються правами і захистом дітей. Вони стежать за тим, щоб у відповідний час не було передач, які можуть зашкодити дітям і підліткам. Це найбільш важливе питання для фламандського і франкомовного регуляторів, можливо, ще й тому, що інших порушень у країні вкрай мало.
У Бельгії законодавчо закріплений обов’язок ЗМІ ретельно звітувати регуляторам про свою діяльність. Особлива увага – до того, кому належать медіа, і як відбувається співпраця і вся схема роботи в них. Для Бельгії прозорість власності є частиною прозорості медіа, де не менш важливу складову має і фінансова прозорість ЗМІ. Мова йде про прозорість усіх фінансових розрахунків. Щороку регулятори отримують звіти від національного банку Бельгії про всі трансакції, що відбуваються між телемовниками, компаніями, які займаються виробництвом програмного продукту для них тощо. Тобто це ті гроші, які виходять зі ЗМІ. Така сама ситуація і з доходами. Регулятори можуть зіставити документи від мовників щодо їх структури власності і фінансування з наданими національним банком. Таким чином, вони стежать за станом власності медіа в країні. Щороку публікується звіт, яким користується і уряд, і громадські організації з тим, щоб скласти враження про стан медіа в країні.
Не всі члени регуляторів працюють на постійній основі. Як правило, це менше половини. Для прикладу, у Вищої ради з аудіовізуальних послуг лише одна особа працює повний робочий день, три особи – один раз на тиждень і ще 5 осіб – раз на два тижні відвідують офіс регулятора.
Серед санкцій, які застосовують регулятори, – попередження, штраф і відмова у реєстрації, яка підтверджується судово, однак поки ця норма жодного разу ще не застосовувалася. Штрафи не прив’язані до вартості ліцензій чи прибутку компанії, однак із кожним порушенням вони збільшуються. Максимальна сума можливого штрафу становить 125 тисяч євро. І вже найменші 5 – 7 секунд ефірного часу реклами, додаткові до того, що дозволено законом, є підставою для розгляду справи і застосування штрафу. При цьому регулятор сам визначає суму штрафної санкції, методики її розрахунку немає.
Підставою для перевірки може бути як звернення від громадян чи організацій, так і ініціатива будь кого із членів регуляторного органу.
Найрозвиненішими в Бельгії є суспільні мовники, які мають кілька телеканалів і радіостанцій у своїй структурі. Вони мовлять насамперед в ефірі. Комерційні ж мовники є на супутнику або у кабелі. Це однозначна практика голландської частини території. Тут є лише три комерційні радіомережі з національним покриттям і близько 200 локальних медіа, що працюють в межах своїх населених пунктів.
Водночас цікавим є факт, що свідчить про свідомість бельгійських мовників – для тамтешніх компаній не так штраф чи зауваження, які вони отримують, мають вагу і вплив на ринок, як поява в ЗМІ інформації про їхнє порушення.
Члени Національної ради запросили представників Фламандського медіа-регулятора з питань медіа і Вищої ради з аудіовізуальних послуг регуляторів відвідати з візитом Україну.
