Одними з основних лімітуючих чинників при вирощуванні сільськогосподарських культур є шкідники та збудники хвороб, які пошкоджують рослини протягом всього вегетаційного періоду.
За оцінками експертів щорічні втрати врожаю агропродукції у загальному світовому виробництві від хвороб становлять близько 25%, від фітофагів — до 15,0%, а за епіфітотій цей показник може збільшуватися до 35%. За таких умов виникає необхідність застосування і впровадження виважених підходів до систем захисту с/г культур від шкідників і збудників хвороб, а також внесення відповідних адаптивних змін до них. Для ефективного запобігання втратам врожаю необхідне обов'язкове планове управління агроценозом.
На сьогодні на посівних площах виявлено понад 100 тис. видів збудників хвороб, біля 30 тис. видів сегетальної рослинності, понад 3 тис. видів вірусних і мікоплазмових хвороб, 2 тис. видів нематод і 10 тис. видів шкідливої ентомофауни.
За кліматичних змін, які спостерігаються впродовж останніх десятирічь та змін в технологіях вирощування польових культур, істотно порушилися процеси саморегуляції агроценозів, втратили вплив на розмноження шкідників і збудників хвороб такі фактори, як простора ізоляція і ротація культур у сівозмінах, обробіток ґрунту, що ускладнило фітосанітарну ситуацію. У результаті цього, головним завданням для аграріїв стало своєчасне проведення інсекто-фунгіцидного захисту посівів для підвищення прибутку.
Система захисту рослин — досить складний технологічний процес, який включає цілий комплекс заходів, спрямованих на підвищення продуктивності рослин. Для забезпечення ефективної системи захисту сільськогосподарських культур від шкідників і збудників хвороб необхідно проводити систематичний моніторинг агроценозів, діагностику видового складу фітофагів та прояву дії збудників хвороб, прогнозування рівнів їх потенційної шкідливості на кожному окремому полі і, звісно, своєчасно вживати захисні заходи. Адже при затягуванні чи ігноруванні застосування ЗЗР, абсолютні втрати врожаю можуть досягати 45%.
Тому при виробництві рослинницької продукції не обійтись без застосування хімічного методу захисту рослин, який є одним із основних і полягає в застосуванні інсектицидів проти фітофагів і фунгіцидів для захисту рослин від хвороб. Такі товари для сільського господарства мають досить великий асортимент: понад 300 інсектицидів і більше 500 фунгіцидів включено до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Препарати з контактною дією залишаються на поверхні рослини, утворюючи плівку. Плівка з фунгіцидним препаратом перешкоджає проникненню інфекції в рослину, а з інсектицидним — призводить до загибелі шкідника внаслідок контакту з обробленою рослиною або проникнення у шлунок при харчуванні.
Дія системних препаратів полягає у проникненні всередину рослини і змішуванні з рослинним соком. Інсектицид спричиняє загибель шкідника за умов живлення рослиною, а фунгіцид лікує вже інфіковані рослини. Системні препарати мають більш пролонговану дію, ніж контактні.
За обприскування фунгіцидами вегетуючих рослин для запобігання зараженню їх спорами збудників хвороб та знищення міцелію у рослинних тканинах до початку спороношення грибів використовують препарати контактної і системної дії, а також комбінації діючих речовин та їх концентрацій із захисним і лікувальним ефектом.
Рішення про застосування пестицидів приймають на основі різних критеріїв, але необхідно перш за все оцінити доцільність хімічних заходів по захисту врожаю та визначити строки обробки. При застосуванні інсектицидів важливо враховувати економічний поріг шкодочинності — показник чисельності шкідника, при якій затрати на боротьбу з ним окупаються ціною збереженого врожаю; фунгіцидів — поширення і розвиток збудників хвороб за ідентифікацією патогенів впродовж вегетації. Сигналом доцільності проведення фунгіцидної обробки є наявність рослин з інтенсивністю ураження хворобами 5%.
Інсектициди і фунгіциди застосовують переважно для обприскування рослин з метою контролю шкідників і збудників хвороб. Але останніми роками, як за кордоном, так і в нашій державі набуло розмаху протруювання насіннєвого матеріалу інсекто-фунгіцидами, яке заслуговує на особливу увагу, оскільки за норм витрати пестицидів, на порядок менших, ніж при обприскуванні рослин, забезпечує захист насіння і посівів від комплексу шкідливих організмів на ранніх етапах їх росту, сприяє збереженню густоти посіву. До «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» включено надзвичайно багато протруйників, які мають різне спрямування, але ефективніше застосовувати сумішеві протруйники з широким спектром дії та дозувати норму їх витрати не на одиницю маси насіння, а на посівну одиницю, оскільки маса 1000 насінин різних сортів дуже сильно різняться. При цьому застосовувати не тільки фунгіцидні протруйники, а обов’язково й інсектицидні.
Для кожної культури рекомендується обирати такі найбільш ефективні протруйники інсекто-фунгіцидної дії:
- для картоплі: Армада, ТН (імідаклоприд, 140 г/л + пенcикурон, 150 г/л); AC Селектив, TH (тіаметоксам, 100 г/л + ацетаміприд, 100 г/л + флудиоксоніл, 20 г/л); Еместо Квантум, 273,5 FS, ТН (пенфлуфен, 66,5 г/л + клотіанідин, 207 г/л); Магнум ДУО, КС (імідаклоприд, 140 г/л + пенсикурон, 150 г/л); Престиж 290 FS, ТН (імідаклоприд, 140 г/л + пенсикурон, 150 г/л);
-
для зернових колосових культур: Бригід, КС (тіаметоксам, 150 г/л + тебуконазол, 50 г/л + азоксистробін, 50 г/л); Вайбранс Інтеграл 235 FS, TH (седаксан, 25 г/л + флудиоксоніл, 25 г/л + тебуконазол, 10 г/л + тіаметоксам, 175 г/л) Кантаріс, ТН (тіаметоксам, 250 г/л + флутріафол, 50 г/л + прохлораз, 150 г/л); Нупрід Макс, ТН (імідаклоприд, 210 г/л + тебуконазол, 12 г/л) Пентафорс 322 FS, ТН (імідаклоприд, 160 г/л + лямбда-цигалотрин, 25 г/л + флутриафол, 30 г/л + тирам, 100 г/л + тебуконазол, 7 г/л);
-
для маку: Круїзер OSR 322 FS, ТН (тіаметоксам, 280 г/л + флудиоксоніл, 8 г/л + металаксил-М, 33,3 г/л);
-
для ріпаку: Модесто Плюс 510 FS, ТН (клотіанідин, 300 г/л + флуопіколід, 120 г/л + флуоксастробін, 90 г/л).
Вирощування сільськогосподарських культур за обґрунтованих та ефективних систем захисту, які включають своєчасне проведення інсектицидних і фунгіцидних обробок дозволить захистити посіви від шкідливих організмів, забезпечити потенційну продуктивність сучасних сортів і гібридів до 85%, а аграріям — підвищити рівень виробництва сільськогосподарської продукції, зменшити втрати, отримати максимальний врожай і збільшити прибутки.
Ганна Ткаленко, доктор сільськогосподарських наук,
завідувач лабораторії мікробіометоду Інституту захисту рослин НААН України
