Кабінет міністрів сьогодні на засіданні схвалив проект Адміністративно-процедурного кодексу України.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі Міністерства юстиції, зазначивши, що майбутній кодекс чітко регламентує процедуру відносин особи і влади.Як зазначив міністр юстиції Олександр Лавринович, досі більшість процедурних елементів відносин органів влади з громадянами або не регулювалися законодавством взагалі, або ж регулювалися підзаконними нормативно-правовими актами.
Це, за словами міністра, є неприйнятним з огляду на низку конституційних положень, якими передбачено саме законодавчий рівень закріплення діяльності органів державної влади та їх посадових осіб. Крім того, в Україні залишалися неналежно врахованими потреби та інтереси громадян при організації діяльності органів влади, залишався неефективним адміністративний та судовий захист при вирішенні проблем у відносинах громадянина та держави.
Отже, підкреслив О.Лавринович, Адміністративно-процедурний кодекс покликаний законодавчо визначити межі для адміністративного органу, змушуючи його чітко слідувати букві закону у своїй діяльності. Кодекс дозволить на законодавчому рівні захистити права і законні інтереси особи у відносинах з державою, сприятиме обмеженню проявів бюрократизму, свавілля та корупції з боку службовців, підвищить ефективність роботи органів влади, запевнив міністр.
Так, кожній особі в країні буде гарантоване право на неупереджене, чесне вирішення її справи за обґрунтований проміжок часу. Таке право, зокрема, включатиме: право особи бути вислуханою до прийняття будь-якого індивідуального рішення, що може на неї негативно вплинути; право кожної особи на доступ до матеріалів справи, які її стосуються; зобов’язання адміністративних органів обґрунтовувати свої рішення тощо.
Одне із ключових місць у комплексному розумінні суті адміністративної процедури посідатимуть принципи, за якими вона здійснюватиметься. А саме: верховенство права, законність, рівність учасників адміністративного провадження перед законом, використання повноважень з належною метою, обґрунтованість, безсторонність (неупередженість) адміністративного органу, пропорційність, гласність та відкритість, своєчасність та розумний строк, гарантування правового захисту тощо.
Ці принципи у Кодексі наповнені також конкретними механізмами через права та обов’язки учасників адміністративної процедури.
Адміністративне оскарження виділено у окремий розділ проекту Кодексу. Суб’єктом розгляду скарги за проектом є вищий відносно адміністративного органа, що розглядав адміністративну справу, орган виконавчої влади, орган чи посадова особа місцевого самоврядування, які уповноважені розглядати і приймати рішення з порушених у скарзі питань. Також суб’єктом розгляду скарги може бути комісія, утворена адміністративним органом для розгляду скарг.
Окремим розділом Кодексу визначається порядок виконання адміністративного акта, в тому числі примусового.
Передбачається, що з ухваленням Адміністративно-процедурного кодексу буде запроваджено нову ідеологію функціонування органів влади, відзначив О.Лавринович.
За словами міністра юстиції, при розробці Адміністративно-процедурного кодексу України були використані кращий зарубіжний досвід та здобутки сучасної адміністративної науки. Крім того, при написанні Кодексу були враховані принципи адміністративної процедури, рекомендовані Комітетом міністрів Ради Європи у резолюціях та рекомендаціях Ради Європи.
