Минулого тижня члени виконавчого комітету ЛМР одноголосно висловилися проти надання дозволу на ексгумацію тлінних останків Кузнєцова Миколи Івановича, похованого у 1960 році на Пагорбі Слави у м. Львові, для перепоховання його на Широкорєчєнський військово-меморіальний комплекс м. Єкатеринбурга Російської Федерації. На ажіотаж довкола цієї проблеми відреагував український журналіст та історик Вахтанг Кіпіані та заявив що у зазначеній могилі похований не Кузнєцов.
Відповідний допис він зробив у своєму фейсбуці.
"Поки був у Туреччині пропустив історію з недозволом мерії Львова перепоховати прах совєтського розвідника Кузнєцова на Урал. Свого часу досліджував обставини його смерті, тримав у руках розсекречену за моїм зверненням у СБУ справу про його загибель тощо", - написав журналіст.
На його думку, Кузнєцов - або справді унікум, "самородок", який вивчив німецьку мову на феноменальному рівні і не викликав жодних підозр у колег по службі, гауляйтера Коха, гестапо, або... німець, якому Москва написала правильну біографію. Кіпіані зазначив, що це був умілий, розумний, цинічний професіонал своєї справи. Результати його діяльності, кількість убитих високопоставлених німців про це свідчать.
"Обставини його смерті легендарні. На мій погляд, на пагорбі Слави у Львові лежить не він. А... викопаний у 1959 році перший-ліпший німецький офіцер", - пише журналіст.
За канонічною версією, він разом з двома товаришами Камінським і Бєловим загинув у селі Боратин Бродівського району. За версією глави СБ ОУН Миколи Лебедя це сталося у селі Верба на Рівненщині.
У могилі, яку "віднайшли" після війни зусиллями його біографа і "сослуживця" Струтинського було одне тіло. Його ж і перепоховали у Львові. Водночас Кіпіані запитує, а куди ж поділися інші.
Історик повідомив, що у Лос-Анджелесі записав інтерв'ю з колишнім вояком УПА Богданом Якимівим, який стверджував, що брав участь у інциденті у Боратині і начебто застрелив "німця", який поводив себе дивно і спробував був дістати гранату. Водночас Кіпіані додає, що відомий музейник Борис Возницький розповідав йому, що вчився у Ленінграді з братом Кузнєцова, який у 1950-х роках отримав листа чи посилку від брата з... Америки.
Також історик зазначив, що є версія, начебто смерть Кузнєцова - це інсценування. І насправді повстанці його не вбили, а обміняли на дружину Лебедя Дарію Гнатківську, яка з 1941 року перебувала за ґратами у німців.
"У 1945-му Кузнєцов, якщо він справді перебував як цінний бранець у німців, міг потрапити до американців. Знову згадуємо слова Возницького", - пише журналіст.
На думку дослідника, феномен Кузнєцова, який начебто почув від Коха про Курську дугу, варто розглядати у комплексі з долею самого гауляйтера.
"Цей військовий злочинець після війни не був повішений, а чомусь переданий Москвою у ПНР, де він отримав довічний вирок у тюрмі, більше схожій на пансіон. Він мав газети, нормальну їжу, телевізор. І навіть встиг дати інтерв"ю кінодокументалістам. За що така милість до убивці?", - підсумовує журналіст.
Також Кіпіані додав у своєму дописі фото з села Боратин. Він стверджує, що на цьому місці до 1959 року була могила "Зіберта"-Кузнєцова.
