Як казали колись в Галичині – «Коломия – це малий Львів, а Львів – це велика Коломия». Місто з багатовіковою історією та чарівною архітектурою манить своєю красою.
Здавна Коломия була багатонаціональним містом, тут пліч-о-пліч проживали українці, поляки, євреї, німці та інші етноси. Мабуть не всім відомо, що в Коломиї була велика німецька громада, яка створила чимало поселень на околицях міста. Зокрема починаючи з 1811 р. тут були засновані німецькі колонії - Маріягільф (1811 р.), Баґінсберґ (1818 р.), Славці (1833 р.), Вінцентівка (1833 р.), Розенгек (1866 р.) і Флеберг (1892 р.).
Маріягільф, Розенгек та Флеберг були поселеннями німців-католиків, вихідців з Судетских гір . Себе вони називали “богемцями” (der Deutschen aus Böhmen). Баґінсберґ та Славці були поселеннями німців-лютеран зі Швабії, Вінтенберґу, Палатинату (справжні «шваби»). Вінцентівка стояла трохи осібно. Її переважно заселяли вихідці з Маріягільфу та Баґінсберґу.
Першими поселенцями були переважно незаможні німці, які приїхали щоб заготовляти ліс для склярень на Буковині. Проте через погані умови праці переселенці вирішили повертатися додому і на зворотному шляху натрапили на незаселені території навколо Коломиї та вирішили тут залишитися. Біля Коломиї німці почали зводити свої будинки та налагоджувати побут. З часом постали німецькі церкви та культурні споруди, заснувалися школи. Зокрема на початку ХХ ст. в передмістях Маріягільф, Баґінсберґ функціонувала одна 4-класна мішана школа та одна мішана школа з німецькою мовою навчання була на території колоній Розенгек і Флеберг. Про німецькі колонії згадували і мешканці міста. Зокрема найстарша мешканка Коломиї Ганна Нагірна розповідала про німецьке поселення Маріягільф, де сама народилася і де проживала значна німецька громада. Загалом на поч. ХХ ст. на коломийських передмістях мешкало 2 295 німців. І до сьогодні, про проживання німців на цій території свідчать збережені сакральні та культурні споруди.
Проект Локальна Історія
