«Коли кажуть, що Партія регіонів погана, я раджу придивитися уважніше до тих місцевих олігархів, які однією ногою - за президента, а іншою - граються в опозицію, позалазили в якісь там буцімто опозиційні партії і збурюють народ. Вони ж не займаються роботою, а - політиканством. І це також проблема не київська, а наша, місцева», - заявив в інтерв’ю «Вголосу» нардний депутат Петро Писарчук.
Подаємо витяг з інтерв’ю:
"Петре Івановичу новичу, які сьогодні основні завдання ставить перед собою Партія регіонів на Львівщині? На чому зосереджується зараз партійна робота?
Нам важливо, аби наші представники у владі, а їх, депутатів, 175 чоловік, не скомпрометували себе. Важливо, щоб вони продемонстрували інший підхід до вирішення нагальних проблем людей, щоб вони забрали політику з місцевих органів влади. Нам потрібно «видавити» політику з міських, районних, обласних рад, скерувати їх роботу на вирішення реальних господарських та соціальних проблем громад, і це - завдання загальнодержавної ваги. Бо всі ми живемо на цій території і інтереси людини мають бути понад усе.
Сьогодні ми спостерігаємо, що знову у органи місцевого самоврядування намагаються тягнути велику політику. Ради переймаються долею Тимошенко. Подивіться лише, на яких машинах вона приїжджає на допит, як вдягнена, скільки в неї охорони... ну, хіба це не цинізм? В той же час тарифи на комунальні послуги ростуть і нема кому думати про те, щоб пом’якшити цей удар по інтересам населення. Це завдання не тільки центральної влади, це тут, саме на місцях, повинно вирішуватися. Усі хочуть грошей з бюджету, але щоб взяти гроші з тумбочки, треба спочатку туди їх покласти. А які надходження йдуть в місцевий бюджет? Що зроблено для того, аби ті надходження були більшими? Потрібно займатися роботою, створювати робочі місця, давати людям заробітну плату, чи зробити внески у ПФ, а не чекати, що хтось там з Києва прийде і все це повирішує.
Основне завдання кожного депутата - позбутись політики і зайнятись реальною роботою. Так, депутатів від Партії регіонів є небагато, але саме вони мають стати носіями нової філософії місцевої влади.
Складно не погодитися з Вами, проте опозиційні настрої на Львівщині останнім часом почали знову зростати. 22 січня, наприклад, у Львові відбувалися акції протесту проти антиукраїнських дій центральної влади. Представники ПР і особисто Ви в цей день долучилися до живого ланцюга, створеного з нагоди Дня Злуки. У зв’язку з цими подіями, а також з огляду на ряд попередніх Ваших виступів на захист української мови та історії, прошу Вас прокоментувати тезу, яка зараз активно мусується російськими ЗМІ про наявність в Партії регіонів русофобського крила у складі Петра Писарчука, Ганни Герман та Тараса Чорновола.
Я б зрозумів тенденцію росту опозиції до центральної влади, якщо б львів’яни обрали на місцях кращу владу, ніж є в Києві. Я не говорю про те, щоб піти до пам’ятників покричати, я говорю про те, щоб розбудовувати Україну. Якщо ж ми подивимось на владу, яку ми тут обрали, то у нас, регіоналів, є багато запитань до неї. Навіть в такому важливому питанні, як підготовка Львова до Євро–2012, саме місцева влада провалила все. Не кажу вже про добудову пам’ятника Степанові Бандері, біля якого мітинги проводять. Тому, перш, ніж дивитись на скалку в чужому оці, треба бачити поліно в своєму.
Діюча влада у Львові без Партії регіонів насправді б поставила місто в дуже смішне становище не лише в Україні, але й в Європі. І щоб ці патріоти, які сидять в міськраді, не розказували, вони є залежними від центральної влади і розуміють це. Інколи поза кадром ведуть себе так, що мені соромно за земляків. Коли кажуть, що Партія регіонів погана, я раджу придивитися уважніше до тих місцевих олігархів, які однією ногою - за президента, а іншою - граються в опозицію, позалазили в якісь там буцімто опозиційні партії і збурюють народ. Вони ж не займаються роботою, а - політиканством. І це також проблема не київська, а наша, місцева.
Люди мусять зрозуміти, що далеко не всі питання вирішуються в Києві. Ніхто насправді сьогодні не загрожує ні Степану Бандері, ні церкві нашій. Справжні загрози сидять в нас, бо в силу того, що ми політикуємо, а не займаємось економікою, господаркою, ми обслуговуємо чужі інтереси. Так збудований світ. Люди мусять зрозуміти це і прозріти. Вони не повинні винити за все президента і уряд, бо всі ми щось не так робимо, не так працюємо, не так живемо.
А про що все-таки свідчить участь «регіоналів» Львівщини у «живому ланцюзі»?
Що торкається «Живого ланцюга», то скажу так: Соборність буде тому, що цього хочуть українці. Всупереч політикам, Україна буде вічно соборною і єдиною. Я думаю, що ті політики, які намагатимуться її розділити, просто зникнуть з політичної арени.
Ми, представники Партії регіонів, пішли на «Живий ланцюг», бо підтримуємо прагнення людей до єдності. Але ми проти того, щоб з народного свята влаштовувати політичне шоу. Це все в історії було не раз, і ми знаємо, чим це закінчилось. Хто багато кричав про любов до України, той перший її зраджував. Як на мене, то я не побачив під час святкування Дня Соборності у Львові активної підтримки спроб деяких політиків перетворити це свято в антиурядові виступи.
А як щодо русофобства, Ви русофоб чи ні?
Що стосується русофобства. У молоді роки я декілька років працював в Сибіру. Там народилася моя донька. Я згадую ці роки як один з найкращих періодів свого життя. В Росії я здобув багато друзів, познайомився з багатьма хорошими, щирими і добрими людьми. Тому ліпити з мене якогось русофоба - це просто смішно.
Зрозуміло, що до цього долучаються політичні провокатори. Їх не було, коли принижували в Миколаєві прихильників православної церкви, вони не бачили як в Стрийському районі руйнувався єдиний храм Московського патріархату, або коли на Сихові люди молилися в аварійному сараї. Де були ці лже-захисники канонічного православ’я? Є слова, а є - діла.
Я проти того, щоби консул у Львові дозволяв собі зневажливо говорити про українську мову. Я проти того, щоб Росія збурювала ситуацію навколо української бібліотеки у Москві. Зневажливе ставлення деяких російських політиків до українців реально присутнє, і я це засуджую. Разом з тим я не розділяю «жовчної» ненависті до росіян чи до Росії, яка притаманна деяким галицьким політикам. Вона є невмотивована, побудована на хибних ідеологічних постулатах. Цьому я також намагаюсь опонувати".
