Стан та перспектив комунального транспорту напередодні старту “Е-квитка”.
Нагадаємо, 18 березня заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Андрій Білий повідомив на своїй сторінці у Facebook, що місто отримало першу партію довгоочікуваних валідаторів, необхідних для впровадження системи електронного квитка у громадському транспорті. Новина викликала чимало радісних емоцій і водночас питань – чи готовий комунальний транспорт Львова до впровадження цієї системи, який його стан та як він буде змінюватися в найближчому майбутньому?
Страсті за електроним квитком
Вперше у Львові про нього заговорили ще у далекому 2013-у році. ще у 2014 році розпорядженням Львівського міського голови від 12.06.2014 № 163 було створено робочу групу з питань впровадження системи безготівкової оплати за проїзд у міському пасажирському транспорті. У 2016-у у відповідь на електронний запит львів’янки Анни Ставки тодішній керівник Управління транспорту і зв’язку Віктор Щир відповів, що електронний квиток повноцінно запрацює у 2018-у році.
Саме в 2016-у місто отримало кредит від ЄБРР на суму 10 мільйонів євро для впровадження електронного квитка. Він був розрахований на 10 років, з яких пільговий період складав 3 роки - до 2019-го.Обіцянка запустити електронний квиток була зокрема частиною стратегії “Львів 2020”, з якою Андрій Садовий йшов на вибори у 2015-у році. Власне, саме міський голова в 2018-у році у коментарі виданню “VG Львів” запевнив, що квиток запрацює “вже через рік”. Про це ж говорив тодішній керівник “Львівелектротранс” Олег Береза. У 2019-у році в пресслужбі ЛМР говорили вже про 2020-й, як рік запуску “е-квитка” у Львові”.
Ми вирішили проаналізувати стан справ у комунальних перевезеннях Львова напередодні чергового, вже ніби остаточного запуску “е-квитка”.
Що являє собою комунальний транспорт Львова?
Наразі до громадських перевезень залучено дві комунальні структури - Львівелектротранс та комунальне АТП-1. Кожне підприємство має свої особливості та свої проблеми з рухомим складом, технічною базою та водіями.
Основою автобусного парку АТП-1 станом на зараз є великі низькопідлогові автобуси, які місто закупило в період з 2016-го по 2018-й роки. Всього на балансі АТП-1 знаходиться 215 низькопідлогових сучасних автобусів - 115 виробництва заводу “Електрон” та 100 білоруських МАЗів. Крім того, комунальний перевізник має 25 ЛАЗІВ 2010-го року випуску, 28 вживаних автобусів з Європи, та 5 зчленованих автобусів ЛАЗ особливо великої місткості, так званих гармошок. На додачу до цього є ще 20 низькопідлогових автобусів середньої місткості від черкаського заводу Ataman та 18 високопідлогових “Еталонів” 2014-го року.
Можна зауважити доволі молодий вік комунальних автобусів. Якщо у ЄС середній вік автобусів складає 11,7 років за даними інформаційно-аналітичної групи “Ауто-консалтинг”, то у Львові з 312 автобусів, що є на балансі комунального АТП, старше за 5 років є 76 одиниць – доволі непогано.
Разом з тим, з цих 312 автобусів у регулярній експлуатації є лише 228. інші простоюють на території АТП-1 внаслідок відсутності ремонту та комплектуючих для нього. Зокрема і знамениті 5 “гармошок” ЛАЗу, долею яких неодноразово цікавились львів’яни. У 2019-у році почали циркулювати чутки про їх продаж. Згодом тодішній керівник АТП-1 Орест Хамула запевнив, що продавати автобуси надвеликої місткості, які так потребує місто ніхто не збирається. Ще восени 2019-го року, як повідомляло Zahid.net, так звані гармошки планували запустити на Сихів, аби розвантажити трамвайний маршрут. Проте, цього так і не відбулось. 24 січня 2020-го року під час засідання Виконкому ЛМР Андрій Садовий розкритикував відсутність прогресу у цьому напрямку, та поставив перед керівником Управління транспорту Орестом Олеськівим завдання виправити ситуацію з “гармошками” найближчим часом.
Проте, ситуація не зрушилась з місця, а оголошений тендер на ремонт “зчлеонованих” автобусів ЛАЗ було скасовано через відсутність учасників. Станом на зараз автобуси надвеликої місткості і далі стоять на території АТП-1 без жодного ремонту.
А що електротранспорт?
Львівелектротранс має на балансі 134 трамваї різних моделей, з яких 104 експлуатуються. Серед них 9 низькопідлогових трамваїв виробництва концерну “Електрон”, 30 вживаних трамваїв з Берліна, закуплених в 2019-у році, та 26 вживаних трамваїв з Німеччини, які надійшли між 2007-им та 20212-им роками. Обидві партії вживаних трамваїв мають за собою шлейф кримінальних справ.
Зокрема, ще у 2009 році прокуратура порушила кримінальну справу за фактом привласнення бюджетних коштів у особливо великих розмірах. Тоді керівником ЛКП «Львівелектротранс» був Андрій Федоренко. Під час судового засідання повідомили, що він своїми діями завдав шкоди міському бюджету на 2,3 млн гривень.
За інформацією КРУ Львівської області , комунальне підприємство уклало угоди на поставку вживаних трамваїв із двома українськими фірмами, внаслідок чого вартість придбаних трамваїв зросла на 4,4 млн грн. Крім цього, за інформацією газети «Ратуша», доставкою трамваїв до Львова займалося ТзОВ «Сармат», керівником якого також був Андрій Федоренко.
В 2018-у році прокуратура також порушила кримінальну справу за службову недбалість, адже в 30 вживаних трамваїв з Берліна. система відкривання дверей працює на зовні. Що унеможливило їх використання на зупинках з підвищеними платформами, зокрема на Сихові. Те, що висота платформ перевищувала норми згодом визнали і самі фахівці Львівелектротрансу.
Крім того, Львівелектротранс має також 117 тролейбусів, з яких експлуатуються 84. Всього серед рухомого складу 60 – це сучасні тролейбуси виробництва концерну “Електрон”, 12 - низькопідлогові ЛАЗи, а аткож 2 низькопідлогових тролейбусів виробництва луцького “Богдану”. Решта - це вживані чеські шкоди, з яких 17 одиниць пройшло модернізацію.
По списку та по факту
Попри чималу кількість рухомого складу, реальний випуск транспортних одиниць комунальними підприємствами є значно нижчий за формальну кількість наявного транспорту.
15 березня цього року пресслужба Львівелектротрансу повідомила, що збільшує випуск електротранспорту на маршрутах. Заявлена кількість – 70 тролейбусів та 75 трамваїв.
В АТП №1, попори наявність 215 нових низькопідлогових автобусів, на лінію у будні дні виїжджає як правило не більше 150 одиниць, про що свідчать системи онлайн-моніторингу громадського транспорту.
Чи цього достатньо Львову?
Очевидно, що ні. Зокрема, ще транспортна схема, яку впровадили у Львові перед Євро 2012 та яка була розроблена французькою фірмою “Луїс Берегер”, передбачала значно більшу кількість необхідного рухомого складу.
Зрештою, сам Андрій Білий, який курує в ЛМР транспортні питання, на зустрічі з громадськими активістами в 2018-у році говорив наступне: Для того, щоб забезпечити цю провізну здатність – треба збільшувати кількість рухомого складу. Одна з моделей: збільшити кількість електротранспорту (120 трамваїв, 120 тролейбусів), середніх автобусів – до 150, великих – до 340 одиниць. Тоді виходить майже 200 тис. пропускної здатності».
У чому ж проблема?
Головний біль львівського комунального транспорту – брак водіїв. Як зазначають чиновники ЛМР та приватні перевізники, кваліфіковані водії автобусів масово виїжджають на роботу за кордон. Водночас, Львівелектротранс теж відчуває брак водіїв через специфіку цієї професії на електротранспорті.
Зокрема, про гостру нестачу водіїв у 2018-у році заявляв тодішній керівник Львівелектротрансу Олег Береза. Того ж таки року про брак водіїв як критичну проблему говорив керівник АТП-1 Орест Хамула. Станом на зараз ми не маємо даних щодо кількості вакансій водіїв на комунальних транспортних підприємствах. Однак, з огляду на те, що від моменту масових закупок нового рухомого складу в кредит пройшло вже понад 3 роки, а ситуація з випуском транспорту на маршрути суттєво не змінилась, висновок напрошується сам собою. питання не вирішено, водіїв, як й інших фахівців, досі бракує на комунальному транспорті.
Маємо те, що маємо
Приблизно так можна схарактеризувати ситуацію з громадським транспортом у Львові напередодні анонсованого запуску електронного квитка. Як ви могли переконатись, шановні читачі, станом на зараз ситуація є наступна.
а) наявного рухомого складу недостатньо для забезпечення якісних перевезень у Львові
б) Навіть з цього рухомого складу велика частина простоює на території комунальних підприємств через відсутність ремонту.
в) З тої частини транспорту, яка таки може рухатись, окрема частка такоє експлуатується не надто активно і випуск на маршрути громадського транспорту залишається доволі далеким від необхідної норми.
г) Зумовлено це зокрема проблемою кадрів - відсутність достатньої кількості водіїв та технічного персоналу.
Як новобраний міський голова Львова Андрій Садовий та його команда будуть розв'язувати це питання, побачимо згодом. Адже станом на зараз “в повітрі” завис тендер на додаткові 100 великих автобусів для АТП-1. Так само, невідома доля ідеї про закупівлю сотні тролейбусів з автономним ходом, які могли б рухатися без прив’язки до контактної мережі.
Питання щодо приватних перевізників є окремими. Як електронний квиток можна поєднати з автобусами середньої місткості “Богдан” та “Еталон”, більша частина яких виготовлена в період між 2005 та 2008 роками, нам не зовсім зрозуміло. Цю проблему мав би вирішити великий проєкт міста та приватних перевізників з купівлі 250 електробусів від концерну “Електрон”. Про такі наміри минулого року заявив Андрій Садовий та керівництво “Екопастрансу” - об’єднання приватних перевізників Львова. Чи реальною є ця ідея до втілення, ми детально розберемо в наступній частині нашого дослідження.
Євген Домашин
