У межах програми заходів з відзначення 200-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича голова Львівської облдержадміністрації Михайло Костюк ознайомився з діяльністю музею „Русалка Дністровая”. Про це повідомила прес-служба Львівської ОДА.
Михайло Костюк оглянув музей після проведених тут реставраційно-будівельних робіт. Основну увагу було зосереджено на питаннях щодо відновлення Церкви Святого Духа, видання творчої спадщини Маркіяна Шашкевича.
Як відзначила завідувач музею Галина Корнєєва, проблемним залишається зберігання фонду Маркіяна Шашкевича, що містить понад тисячу експонатів та перебуває зараз у підвальному приміщенні палацу Потоцьких.
Під час ознайомлення з експозицією музею „Русалка Дністрова” Михайло Костюк відзначив велику роботу, проведену музейними працівниками, будівельниками, спонсорами і меценатами. „Ми будемо продовжувати розпочате, будемо й надалі працювати на культурне зростання Львівщини”, - наголосив голова Львівської облдержадміністрації.
Нагадаємо, що у межах програми відзначення 200-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича також відбудуться такі заходи:
8 листопада
Відкриття музею М.Шашкевича в с.Нестаничі Радехівського району
13 листопада
Відкриття пам’ятника М.Шашкевичу та музею-садиби М.Шашкевича в с.Новосілки Буського району
Музей „Русалки Дністрової” присвячений першому західноукраїнському альманаху „Русалка Дністровая” та його творцям: Маркіянові Шашкевичу, Іванові Вагилевичу і Якову Головацькому.
Експозиція музею розміщена у дзвіниці Свято-Духівської церкви — семінарської церкви при Греко-католицькій духовній семінарії, в якій навчалися творці «Русалки Дністрової»: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.
Свято-Духівська церква була зруйнована 15 вересня 1939 року. Тоді авіабомба з німецького літака, що атакував будівлю Головної пошти, поцілила у Богословську Академію. Були зруйновані будівлі церкви, бібліотеки. Залишилося лише дзвіниця з бароковим завершенням, яка є пам'яткою архітектури національного значення.
Експозиція музею розповідає про історію створення і подальшу долю альманаху, про тогочасні соціально-політичні умови, а також про історію «Руської трійці», і особисто її членів: Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича і Якова Головацького.
