Справжніх козаків на боці так званих «ополченців» не було й бути не може. Так вважає нащадок козака Чернігівського полку, краєзнавець Олег Корнієнко. На його думку, всі подібні організації в Росії вже давно підконтрольні державі. А «казаки», які прийшли на Донбас, давно не сповідують одвічних козацьких принципів шляхетності та честі.
«Істоти, які прийшли сьогодні в Україну вони, радше, нагадують флібустьєрів чи то найманців, які за довгою копійкою прийшли заробляти криваві гроші», – говорить Олег Корнієнко, голова організації Національної спілки краєзнавців України на Сумщині.
Вин зазначає, що ряжені псевдокозаки є і в Сумах. За його словами, це Сумський полк слобідського козацтва.
«Щось схоже більше на кубанських козаків, при чому, носять монархічні кокарди і начебто охороняють хресні ходи. Цим людям промивались мізки і люди, які народилися в Сумах, свято вірили в те, що хтось хоче захоплювати їхні храми, хтось хоче нападати і так далі. Нагадує українське прислів’я: «Свиня мішок рве ще й кричить», – зауважує Олег Корнієнко.
Весною 2014-го отаман цього полку розповідав одному з російських каналів про вандалізм та спаплюжені меморіали радянських часів у Сумах.
Меморіальні дошки відновили, міліція зареєструвала ці випадки та провела робочу перевірку. Проте винуватців не знайшли. Експерти ж називають ці події – провокацією, на яку ніхто не звернув увагу, окрім російського телебачення.
«Це звичайна провокація, і, при чому, провокація не для сумських ЗМІ, сумської громадськості, які чітко розуміли, що в Сумах немає подібних настроїв і немає подібних активістів», – каже громадський діячОлександр Такул.
Краєзнавець впевнений – переживати за українське козацтво не варто, бо воно відроджується.
«Нове українське козацтво, яке не носить шевронів, не носить звань, – воно по духу українське козацтво. Сьогодні це добровольчі батальйони, які воюють на східному фронті, загони територіальної оборони, які створюються на добровільних засадах», – говорить Олег Корнієнко.
Владислав Івченко отримав третю премію «Коронації слова 2014» за роман про козаків – «Химери дикого поля». Книжку охрестили пророцтвом Майдану та російського вторгнення. Письменник називає сучасне козацтво – цирком. Проте радий, що на відміну від Росії, Україна не паплюжить історичну пам’ять, спекулюючи образами минулого.
«Це був би дійсно фарс, якщо б боронили Донецький аеропорт не «кіборги», а якісь козаки-характерники. В історії вистачить місця і козакам, і добровольцям. І добре, що ми не почали знову наслідувати, як от люблять росіяни. Що у них одразу – раз і: «боротьба з фашизмом», «діди воювали», що інколи вже думаєш: «Ну, Господи, краще вже фашизм, ніж ви», – говорить письменник.
Письменник називає так званих «казаків», а також угруповання «ЛНР» та «ДНР» – парадоксальним поєднанням ідеалів.
«Коли ти дивишся на цих товаришів, які там поєднують Сталіна, Богородицю, Велику Вітчизняну, громадянську, одні в будьонівках, інші – денікінці. І це все називається – смертельна еклектика. Це така радянська штука, коли вибудовується найхимерніші конструкції, які, зрозуміло, нежиттєздатні», – каже Владислав Івченко.
Письменник сподівається, що пророцтво його роману справдиться до кінця. І ця війна закінчиться, як і його книжка – перемогою України.
