Велика кількість порушень мовного законодавства стосується органів державної влади, місцевого самоврядування та освіти.
Про це сказав Уповноважений з питань захисту державної мови Тарас Кремінь під час презентації-дискусії на тему: «Підсумки дворічної дії закону про мову: успіхи та невдачі», повідомляє Укрінформ.
"Є порушення, і скажімо, станом на 16 квітня 2021 року, за три місяці, як запроваджено 30 статтю мовного закону, нами зафіксовано 1129 порушень. Якоюсь мірою в нас фігурує в першу чергу Київ і Київська область. А що стосується сфер, то це ті сфери, де цих порушень бути не може. Це органи державної влади і місцевого самоврядування та освіта", - сказав Кремінь.
Зокрема він зазначив, що схід України є значно українськомовнішим, аніж, наприклад, південь. За словами Уповноваженого, місцева влада на півдні досить повільно виконує мовний закон і не хоче, наприклад, переводити школи на українську мову навчання. Також це видно по недотриманню мовного законодавства в діяльності органів місцевого самоврядування, по фактичному ігноруванню застосування державної мови на телебаченні і радіо, а також в інтернет-виданнях та друкованих медіа.
"І коли ми говоримо про загрозу російської агресії, то я по півдню бачу, що російська агресія, і окремі концепти "русской весны" в частині гібридного запровадження захисту так званих російськомовних, почасти реалізовувались", - додав Кремінь.
Як повідомляли раніше, 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.
Відповідно до цієї статті, державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема, підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).
Вимога стосується також надання освітніх, соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг, медичного обслуговування.
