«Для того, щоб Крим теоретично захотів повернутися до України, повинні скластися три передумови. Передусім сучасна Росія повинна налякати Крим більше, ніж в лютому 2014 року налякала Україна, Майдан». Таку думку висловив у коментарі «Гал-інфо» кримський політолог Павло Казарін.
На думку політолога, другою передумовою є стан економіки України та її імідж в очах мешканців Криму.
«В Криму є величезний запит на стабільність, тому сучасна Україна повинна становити приклад більш стабільної держави, ніж сучасна Росія», – сказав політолог.
Врешті, третьою передумовою є уявлення мешканців Криму про їхню «золоту добу».
«Уявлення кримчан про їхню певну «золоту добу» повинно переміститися з радянських 80-х, на які вона припадає тепер, на українські 2000-і. Тобто, на той період, коли Крим був у складі незалежної України. Щоби саме про цей період згадували з теплою ностальгією, сумували за ним», – зазначив Павло Казарін.
Водночас політолог зауважив, що господарські, економічна та логістичні труднощі, із якими стикнулися мешканці Криму в зв’язку із анексією, не додають їм любові до України.
«Труднощі, що виникають у господарстві Криму, – а це подорожчання, вимкнення електроенергії тощо – відбиваються на сприйнятті місцевої влади – Аксьонова, Константинова, Меняйла у Севастополі. Все розчарування акумулюється й спрямовується на їхню адресу. Але це не значить, що воно додає балів Україні, підвищує проукраїнські настрої. Цього не відбувається, і ми повинні чітко це розуміти», – сказав політолог.
Павло Казарін зазначив, що проросійська більшість живе у вигаданій реальності, в якій все пояснюється не причинно-наслідковими зв’язками, а всесвітніми змовами.
«Проукраїнська меншість, яка є в Криму (а вона є, і складається не лише з кримських татар, але також із кримських українців, кримських росіян), досить давно наголошувала на труднощах, які спричинить статус спірної території. Але проросійська більшість живе в якійсь своїй особливій реальності. Вона схильна пояснювати все, що відбувається з півостровом, якимись теоріями змови, а не простими причинно-наслідковими зв’язками», – резюмував Павло Казарін.
