Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Культура

Легендарні цикли Антоніо Вівальді та Астора П’яццоли у Львівському органному залі

У суботу, 12 січня, у Львівському органному залі гратимуть два легендарні цикли Антоніо Вівальді та Астора П’яццоли з солістом із Словаччини.
Афіша

З Венеції...

Антоніо Вівальді був нетиповим священиком і геніальним композитором. Він міг перервати службу Божу й побігти записувати мелодію, яка завітала до його голови в цей момент. Перед церковним начальством “рудий поп” (таке прізвисько маестро отримав не лише через колір волосся, а й за темперамент) виправдовувався тим, що музику йому диктує Господь, а нехтувати Божою волею — великий гріх.

Вівальді довгий час був викладачем скрипки та альта в сирітському приюті для дівчат Ospedale della Pietà. Свої твори він писав так, щоб їх могли виконати і майстри, і початківці.

Вершиною творчості композитора став завершений у 1723 році цикл концертів для скрипки з оркестром під загальною назвою “Le quattro stagioni” (“Чотири пори року”). 

Кожному сезону композитор присвятив концерт із трьох частин. Кожен концерт відкривається сонетом, написаним самим Вівальді. Пізніше це називатимуть програмною музикою. А в епоху бароко твір став дуже популярним не в останню чергу завдяки тому, що його автор майстерно зобразив повсякденне життя людей: ось літня гроза з громами й молніями налякала пастуха, ось хмільне свято врожаю, тут чути гавкіт хортів, що гонять звірину, а тут краплини талого снігу скрапують з одягу, який сушиться біля теплого каміна.

“Зима”, 2 частина. Виконання на барокових інструментах

Вівальді фактично першим створив жанр концерту для скрипки з оркестром, вивів скрипкову майстерність на новий рівень: скрипка у нього виє заметіллю, щебече голосами птахіві, срипить колесами карет і розливається вином по бокалах бенкетувальників. Кажуть, що окрім очевидної зміни сезонів у циклі зашифровані чотири віхи людського життя: дитинство, юність, зрілість та старість.

Бароковий оркестр часів Вівальді не мав диригента, його функції виконував соліст, як на цьому відео з Марі Самуелсен “Літо”. 

...до Буенос-Айреса

Астор П’яццолла від початку не мав на меті наслідувати Вівальді. В 1965 році арентинець написав “Літо в Буенос-Айресі” для спектаклю. Через чотири роки з’явилася “Осінь”, а в 1970-му — “Весна” та “Зима”. Того ж року П’яццола сам із задоволенням виконував усі твори циклом, солюючи на бандонеоні — різновиді гармоніки, улюбленому інструменті в Аргентині. Через різницю в сезонах у Південній та Північній півкулях цикл починається з “Осені”, а не “Весни”, як у Вівальді.

У П’яццолли все простіше і складніше водночас. По-перше, у циклі аргентинця лише чотири частини, а не 12, як в італіця. По-друге, музика П’яццолли не про природу, а про людину в ній. Оригінальна назва циклу — “Cuatro Estaciones Porteñas”, слово Porteño означає мешканця Буенос-Айреса. Самотність і відчуття холоду взимку. Перше кохання навесні. Голосливе літо портового міста. Такі картини “бачить” слухач чотирьох танго П’яццолли. “Я щаслива людина, я люблю хороше вино, я люблю поїсти, я люблю жити. Здається, немає ніяких причин бути моїй музиці сумною. Але моя музика така, тому що танго сумне. Танго сумне, драматичне, але не песимістичне”, — так говорив майстер. 

“Зима в Буенос-Айресі”. Виконує Астор П’яццола (бандонеон)

Створений ним стиль Nuevo tango (нове танго) — це суміш танго, джазу та класики. Піднісши вуличний танець до високої класичної сцени, композитор отримав чимало ворогів серед аргентинців: через новий стиль велися бійки, а музикантам його оркестру погрожували. Як казав сам П’яццолла, "в Аргентині можна змінити сотню президентів, поміняти одну релігію на іншу, але танго — річ недоторканна". Втім, наприкінці свого життя творець дочекався визнання свого таланту й через роки отримав від земляків прізвисько “El Gran Ástor” — “Великий Астор”.

“Осінь в Буенос-Айресі”

У 1998 році російський композитор Леонід Десятников здійснив аранжування циклу П’яццолли для скрипки та струнного оркестру. В кожну частину він включив цитати з Вівальді. Ця версія “Пір року в Буенос-Айресі” є дуже популярно і часто иконується оркестрами по всьому світу.

Літо в Буенос-Айресі (аранжування Л. Десятникова)

Квитки можна придбати у касі Органного залу та за посиланням.
 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ