Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

ЛНУ ім.Івана Франка: 5 завершальних питань до кандидатів (доповнено)

Нагадаємо, 29 квітня у Львівському Національному університеті ім.Івана Франка пройде другий тур виборів ректора.

Фото: Олена Ляхович, Гал-інфо

Онлайн-медіа "Гал-інфо" активно висвітлювало весь хід виборчої кампанії (Вибори ректора ЛНУ), ми записали 7 інтерв'ю з кандидатами та два огляди, провели медійний аналіз соцмереж претендентів та відмітили якісну комунікацію оргкомітету. Наші журналісти були присутні на всіх виборчих дільницях, ми перше та єдине медіа, яке оперативно повідомило результати першого туру виборів. Відповідно перед другим туром ми запропонували двом лідерам якісно підсумувати кампанію.

Отож ми надіслали обидвом кандидатам п'ять однакових питань, на які хотіли б отримати відповіді не лише читачі Гал-інфо, але й університетська спільнота:

  1. Чи готові ви назвати членів своєї команди з якими будете реалізовувати передвиборчу програму? Якщо ні, то чому?
  2. Чи вивчали ви програми інших кандидатів і можливо вирішили щось з них запозичити до реалізації?
  3. Чи готові ви перезапустити наглядову раду університету та в які терміни? Хто в неї мав би увійти та очолити?
  4. З’явилась доволі суперечлива інформація про призначеного новому ректору без його відома радника. Ви скасуєте це рішення?
  5. Чи буде перезапущена вчена рада Університету? В який спосіб?

Відповіді кандидатів:

Кухарський Віталій Михайлович  — проректор з науково-педагогічної роботи та інформатизації, кандидат фізико-математичних наук, доцент.

Віталій Кухарський. Фото: Каменяр Інформаційно-аналітичний часопис

Пан Віталій отримав вказані вище питання, однак до моменту публікації ми не отримали його відповіді чи підтвердження, що він їх надасть. Однак, напередодні в ефірі одного з львівських телеканалів фактично відповів на два з них. А саме на питання стосовно гіпотетичної ролі радника нового ректора та про корекції чи запозичення з програм інших кандидатів.

Доповнено

Віталій Кухарський надав відповіді на решту питань редакції після публікації основного тексту. Як і обіцяли доповнили текст ними також.

- Я не вважаю правильним роздавати обіцянки посад наперед. Університет – це велика спільнота, і всі керівні позиції мають бути відкриті до конкуренції.

Саме тому після виборів ми плануємо оголосити відкриті конкурси на керівні посади, із чіткими критеріями відбору – управлінський досвід, стратегічне бачення, профсіоналізм, готовність працювати в команді, розвивати університет, брати відповідальність за результат.

- Я знаю, що деякі кандидати вносили поправки свої програми по ходу виборчої кампанії. Я свою програму опублікував напередодні квітня і вважаю не дуже коректним протягом виборчої кампанії змінювати програму. Я думаю, що вона достатньо виважена і є такою, що формулює основні меседжі до колективу університету, до студентів, що до того, що хотілось би зробити в наступні п'ять років.

- Так, я вважаю, що наглядова рада університету потребує оновлення і має відображати сучасні виклики й можливості розвитку університету. Конкретні рішення щодо перезапуску та складу наглядової ради мають формуватися колегіально – із врахуванням бачення ректора, Вченої ради і Міністерства освіти і науки України – у відкритий і прозорий спосіб.

У складі мають бути ті, хто реально може допомогти університету розвиватися: представники бізнесу, науки, міжнародних партнерств, громадського середовища. Я також вважаю важливим актуалізувати саму функцію наглядової ради – щоб вона стала реальним інструментом розвитку, а не лише формальним органом.

- Я думаю це принципова позиція ректора університету, що він буде пропонувати конкретно ректору університету (Мельнику, - ред.) чи зрештою іншому раднику. Я думаю, що у виконувача обов'язків ректора Львівського університету є достатньо багато досвіду і якщо він захоче ним поділитися, особливо в перший рік роботи наступного ректора університету, то не мало б бути жодних заперечень. 

Я думаю, що ця позиція радника мала би точно не передбачати якоїсь фінансової підтримки. Це я думаю виглядає цілком природно в тій ситуації в якій ми знаходимось.

- Склад Вченої ради університету чітко визначений статутом і залежить, зокрема, від  складу керівництва Університету. Після виборів склад Вченої ради буде оновлений автоматично, відповідно до чинних процедур і положень Статуту.

Гладишевський Роман Євгенович — проректор з наукової роботи (жовтень 2014 р. — лютий 2025 р.), завідувач кафедри неорганічної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка, академік НАН України, доктор хімічних наук, професор.

Роман Гладишевський. Фото: Каменяр Інформаційно-аналітичний часопис

- Я не називатиму конкретні імена людей, яких я хочу бачити у своїй команді, адже на це необхідна насамперед згода від кожного з них. В іншому випадку таке оприлюднення було б неетичним щодо колег.

Натомість можу поділитися основними критеріями, якими керуюся у виборі людей, з якими працюю. Пріоритетною чеснотою представників своєї команди вважаю порядність і високі моральні цінності, особливо ціную фаховість та відповідальність. Безперечно, ці люди повинні поділяти мої цінності, адже це є фундаментальною запорукою успішної спільної роботи. Водночас готовий бачити поряд і молодих, і досвідчених людей з різними поглядами та унікальними вміннями реалізовувати ідеї, здатністю впроваджувати інновації, адже лише так можна напрацювати максимально всеоохопну і дієву систему роботи, яка працюватиме на благо Університету. 

- Першою ціллю моєї програми є теза «Університетська ідентичність, яка об’єднує». Цю фразу я обрав недаремно, адже вважаю, що наша сила в єдності заради спільної мети. І це стосується не лише об’єднання працівників з різних факультетів заради творення міждисциплінарних досліджень, насамперед мова йде про єдність на рівні цінностей, ідеалів, спільних прагнень, реалізації єдиної мети. 

Мої колеги, які брали участь у виборах ректора, є представниками різних факультетів, відповідно, всі вони напрацьовували певні рішення, опираючись на свій досвід професійної діяльності. Відтак важливо було проаналізувати їхні бачення шляхів розвитку Університету, змін, які треба запровадити, проблем, які потребують вирішення, адже часто вони репрезентують не лише погляди кандидатів, але й потреби інших працівників, колективів, університетських підрозділів, з яким вони мали змогу працювати, в яких і зародились ці ідеї. Безумовно, їх не можна просто проігнорувати. 

Деякі ідеї у програмах кандидатів перегукуються, що є закономірним, адже ми працюємо в одному академічному середовищі. До того ж це ще раз підтверджує актуальність певних питань, спільне розуміння важливих кроків, які ми повинні здійснити задля забезпечення подальшого розвитку ЛНУ ім. Івана Франка, утвердження його ролі в державотворчих процесах та творенні суспільних змін, максимальній інтеграції у світовий освітній і дослідницький простір.

Звичайно, я маю власне бачення розвитку Львівського університету та вже сформовані ідеї проєктів, які вважаю за потрібне реалізувати. Їх я виклав у своїй передвиборчій програмі. Втім остаточно я сформував програму вже після зустрічей з колективами усіх факультетів, кафедрами та підрозділами Університету, вислухавши усі запитання, пропозиції, ідеї та зауваження працівників. Такий підхід до побудови стратегії є для мене принциповим, і я завжди відкритий до розгляду тих питань, які турбують представників академічної спільноти – студентів і працівників. Кандидати, які брали участь у виборах, - також частина університетської спільноти, тому їхні думки є для мене важливими.

- Вважаю, що Наглядова рада Університету є авторитетним дорадчим органом, який об’єднує впливових постатей із наукового, культурного, громадського та бізнесового середовища з України та з-за кордону. Високо ціную потенціал і беззаперечний авторитет чинного складу Наглядової ради.

Сучасні тренди університетського врядування у провідних університетах Європи свідчать про потребу постійної актуалізації ролі Наглядових рад. Йдеться не лише про представницьку функцію, але й про активну участь у формуванні стратегічних пріоритетів розвитку, фондів, залученні партнерств, популяризації Університету в глобальному академічному просторі.  

Саме тому я бачу необхідність не перезапуску, а оновлення функціонального наповнення діяльності Наглядової ради, актуалізації її порядку денного, зокрема, шляхом постійної комунікації зі студентами та працівниками, участі в стратегічному плануванні, підтримці ключових ініціатив і міжнародних проєктів.

Ми також відкриті до розширення складу Ради – зі залученням нових партнерів, зокрема представників креативних індустрій, інформаційних технологій, освіти, бізнесу та випускників Університету, які досягли визнання. Очільник Наглядової ради – це завжди фігура високого авторитету й довіри, і, я переконаний, так буде залишатися і надалі. 

Робота з оновлення функцій Наглядової ради, її порядку денного й, за потреби, складу – це пріоритет перших шести місяців після початку моєї каденції. Адже розумію, що Наглядова рада повинна бути не лише символом, а й дієвим партнером Університету в його розвитку. 

Це буде новий формат впливу Наглядової ради.

- Таке формулювання є некоректним. Таких рішень ніхто не приймав.  Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» і чинного Статуту Львівського університету, особа, яка працювала на посаді ректора не менше 10 років поспіль, справді може бути призначена радником ректора Університету. Але це не обов’язкова умова, а можливість, яку має підтримати академічна спільнота. За призначення свого радника нестиме відповідальність новообраний ректор, а відтак таке кадрове рішення в жодному разі не може бути зреалізоване без відома ректора. 

Щодо змін до Статуту, які ухвалили під час останнього засідання Конференції трудового колективу Університету, то вони передбачають те, що людина, яка обіймає посаду радника ректора, входитиме до Вченої ради та Ректорату Університету. Сама посада радника не є чимось новим, навпаки – вона є поширеною в провідних українських закладах вищої освіти.

- Не бачу жодних причин для такого перезапуску. Вчена рада Львівського  університету – це не лише формальний колегіальний орган. Вона представницька і відображає інтереси та голос усієї університетської спільноти –  від провідних освітян та вчених до молодих колег. У її складі – авторитетні педагоги і науковці, досвідчені управлінці, новатори і студенти. Саме тому Вчена рада має всі передумови залишатися ключовим майданчиком для стратегічного обговорення та прийняття важливих рішень. 

Я виходжу з переконання, що Вчена рада є дієвою. Але водночас вважаю за потрібне розширити її роль – зробити її не лише місцем ухвалення рішень, а й середовищем ініціатив, візій і відповідальності. Зауважу, що склад Вченої ради буде оновлений з урахуванням вимог законодавства у грудні 2025 року. 

Динаміка розвитку Університету залежить від того, наскільки активно ми самі задаємо темп змін, наскільки дієвими є дискусії, наскільки ми вміємо реалізовувати ініціативи, які постійно зароджуються в Університеті. 

В основі мого бачення – відкрите, конкурентоспроможне, міжнародно інтегроване академічне середовище, де освітній процес поєднується з науковими дослідженнями, а студент є повноправним співтворцем теперішнього і майбутнього Університету. Пропоную впровадити університетські ґрантові програми, створити простори для досліджень і креативу, запроваджувати індивідуальні освітні траєкторії. Для цього потрібна активна участь усіх органів університетського урядування – і передусім Вченої ради.

Водночас наше стратегічне завдання – інституційна мобільність і відповідальність: реалізація нових форматів співпраці з партнерами, ефективне управління ресурсами, підтримка молоді, міжнародні коаліції та цифрова трансформація Університету. І саме Вчена рада має стати не лише інструментом реалізації цих ініціатив, а й середовищем, у якому вони народжуються. 

Переконаний, Львівський національний університет імені Івана Франка і надалі буде визначати тренди і напрями розвитку суспільства. Львівський університет – для сильної України!

Андрій Маринюк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ