Львів може опинитися у борговій ямі, якщо візьме 92 мільйони гривень під випуск муніципальних облігацій, – Володимир Гірняк

 Як він пояснив, брати запозичення під випуск муніципальних облігацій доцільно лише в тому випадку, якщо місто має стратегічний план розвитку на п’ять років, громада має знати, на які конкретні цілі спрямують кошти від запозичень, а також бачити перспективу чіткого економічного ефекту від вкладання запозичених коштів в ту сферу, в яку їх спрямовують. Натомість у Львові, як стверджує Володимир Гірняк, крім того, що немає стратегічного плану розвитку, також не визначено і не розроблено конкретних проектів, під які братимуться запозичення, не кажучи вже про те, що зовсім не зрозумілий економічний ефект від випуску облігацій.

„Якщо ми хочемо випускати муніципальні облігації, то це треба робити під проекти, які в майбутньому дадуть конкретну економічну вигоду, скажімо, під впровадження системи енергозбереження. Має бути розроблений чіткий економічний розрахунок про те, що за п’ять чи за сім років ці кошти ми відіб’ємо. Натомість в даному випадку, жодного економічного ефекту нам не показали. Нам говорять про те, що ці кошти підуть на ремонт доріг та на комунікації, але незрозуміло, на чому ми в такому випадку зекономимо? Якщо ми ремонтуватимемо львівські дороги за рахунок запозичених коштів і віддаватимемо відсотки за запозичення, ми ж не зробимо потім ці дороги платними, щоб відбити ці гроші, — наголосив Володимир Гірняк. — Я не кажу вже про те, що якщо ми збираємося брати запозичення, то має бути чітко до однієї копійки сплановано, на що підуть гроші. Вчора у нас була нарада із заступником міського голови з питань економіки Олегом Синюткою, який зазначив, що сьогодні нам надасть такий розрахунок. Проте це неможливо. Нереально проробити таку роботу за один день”.

Хоча, як запевняють місцеві посадовці, великим позитивом запозичення під випуск муніципальних облігацій є відсутність застави. Все ж, як сказано в одному із проектів ухвали Львівської міської ради „Про запозичення до міського бюджету”: під матеріальне забезпечення місто резервує міське майно (100 тисяч кв. м) або в грошовому еквіваленті не менше 300 мільйонів гривень та 200 га землі або в грошовому еквіваленті не менше 200 мільйонів гривень. В іншому проекті тієї ж ухвали зазначено просто, що „для забезпечення наповнення дохідної частини бюджету розвитку міського бюджету Львова на період обігу облігацій внутрішньої місцевої позики (до 20012 року), встановити залишок активів територіальної громади (комунальне майно, земля) не менше п’ятикратного обсягу боргових зобов’язань Львівської міської громади”. Як зазначив Володимир Гірняк, якщо ціни на майно, розраховане під забезпечення позики, ще відповідають ринковим цінам — 600 доларів за 1 кв. метр, то ціни на землю — 100 гривень за 1 кв. метр — є абсолютно не ринковими.

„Єдиний ефект від випуску муніципальних облігацій, який називає місто, — це відсутність потреби продавати землю та майно, які за розрахунками міськради найближчим часом різко подорожчають. Однак ці міркування виконавча влада не підкріплює жодними висновками жодних авторитетних експертів. В той час, як фахівці говорять про те, що ціни на нерухомість та майно на вторинному ринку досягли свого піку. Вони не можуть суттєво збільшуватися, бо і так є значно завищеними. В нас ціни дорожчі, ніж у Будапешті, Празі та інших європейських містах. Так, мені відомий випадок, коли в центрі Львова продали одне приміщення за 10 тисяч доларів за один кв. метр. Це просто абсурд, якщо люди платять такі суми, то можна зробити висновок, що в них просто є дурні гроші, адже треба десятки років, щоб ці витрати окупилися”, — наголосив Володимир Гірняк.

Нагадаємо, місто планує взяти 92 мільйони гривень запозичень для наповнення бюджету розвитку Львова під випуск муніципальних облігацій. Загалом же бюджет розвитку планують затвердити у розмірі 180 мільйонів гривень.