Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Львів вшановує 75-ту річницю депортації кримських татар: на площі Ринок відбулась низка заходів

Сьогодні, 18 травня, у Львові організували пам’ятні заходи, присвячені 75-тій річниці депортації кримськотатарського народу з історичної Батьківщини. Про це повідомляє прес-служба ЛМР.

Зокрема, на площі Ринок реквіємом та хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв депортації кримських татар, а також презентували виставку картин кримськотатарського художника, й організували флешмоб «Крим-Україна-Європа». Окрім того, біля Центру туристичної інформації відкрили символічний вуличний знак до пам’ятної дати — напис «площа Ринок, 1» трьома мовами. А вже о 18.00 у «Дзизі» відбудеться допрем’єрний показ українського історичного документального фільму «1944».

«Ми сьогодні з вами всі урочисто відкрили пам’ятну таблицю на будівлі Ратуші, де трьома мовами — українською, англійською і мовою кримських татар названа площа Ринок. Це важливо, щоб ви пам’ятали, що Україна — наш спільний дім. Ми не можемо наперед сказати, що буде завтра, але якщо ми маємо спільну віру, і ми маємо віру, що ми будемо господарями на своїй землі — так воно і буде. Я маю велику мрію — повернутися в Крим. Я обожнюю Крим, тому що Крим — це Україна», — сказав Андрій Садовий, міський голова Львова.

Так, спочатку на площі перед Ратушею відкрили тематичну виставку картин кримськотатарського художника Рустема Емінова з серії «Унутма!» («Не забувай!»), присвяченої депортації кримських татар з історичної Батьківщини у травні 1944 року. До слова, виставка триватиме упродовж дня.

«Кримські татари відчувають моральну відповідальність перед усім світом ще раз нагади, що подібні злочини проти цілих народів на можуть більше повторюватися — ми не можемо цього дозволити. Тому сьогодні представили жахи депортації — як це відбувалося через мистецтво», — зазначив Ернест Абкелямов, керівник Культурного центру кримських татар у Львові.

«Дякую за те, що знайшли час прийти і підтримати нас в цю трагічну для мого народу дату. В цей день 75 років тому мій народ вирвали з коренями зі своєї рідної землі, з рідних домівок. Й ті, хто це зробив, надіялися, що цей народ зникне, що від нього нічого не залишиться. Тому ми підтверджуємо, що це було саме геноцидом. І те, хто це зробив, забули про те, що віру в Бога неможливо вирвати з наших сердець. І завдяки цій вірі ми вистояли, вижили і повернулися на Батьківщину. І сьогодні, коли наш народ зазнає чергової трагедії, ми завдяки цій вірі також виживаємо. Як відомо, нашому народові дали 15 хвилин на збори, і наш народ не знав, куди його везуть. Була паніка — діти й жінки плакали, й не знали, що з собою брати. Але наш народ ані на мить не сумнівався, що взяти із собою потрібно наше священне писання — Коран, завдяки якому ми вижили», — сказав Енвер Кучук.

Опісля відбулась всеукраїнська акція «Хвилина мовчання» в пам’ять про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму, а також — реквієм за участю представників місцевої влади, кримськотатарської громади, запрошених гостей і мешканців міста. Зокрема, спочатку зазвучав Гімн України та Гімн кримськотатарського народу, а відтак зі словами виступили запрошені гості.

«Сьогодні згадуємо усіх, що загинули, віддали своє життя тільки за те, що були татарами, що були патріотами свого народу, своєї землі. Сьогодні ми вшановуємо їхню пам'ять, і за упокій їхніх душ промовимо молитву. Коли окупант проганяє з рідної оселі і з рідної землі, Львів стає для вас прибіжищем, добрим батьком своїх дітей. Тому почувайте себе тут вільно, щасливо, і кріпіться в силі, щоби знову прийшов час, і ви змогли повернутися на свою рідну кримську землю. Ми з вами, і за вас молимося, просимо Бога, щоб зупинив війну і повернув усі окуповані землі в єдину українську державу», — сказав отець Себастьян Дмитрух.

Відтак, з 18.00 до 19.30 год в арт-центрі «Дзиґа» (вул. Вірменська, 35) відбудеться допрем’єрний показ українського історичного документального фільму «1944», виробництва кінокомпанії «Fresh Production Group», за підтримки Міністерства інформаційної політики України. У фільмі режисерів Фатіми Осман та Юнуса Паші історію депортації розповідають люди, які безпосередньо її пережили.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ