Народний депутат України Михайло Хміль у програмі Влодка Лучишина «Момент істини» на Радіо «Львівська хвиля».
Чому найдисциплінованіша фракція парламенту вирішила не висувати свого кандидата в президенти? Кого буде підтримувати Арсеній Яценюк і чи залишиться «Народний фронт» в коаліції? Про це і не тільки.
Цікаві ж цього року вибори президентські: багато кандидатів, які абсолютно нікому невідомі… А ті з кандидатів, які відомі, починають займати зовсім різні один до одного позиції. Давайте про це поговоримо
Дійсно, ЦВК зареєструвала вже 44 кандидати в президенти, підвела риску під цим і станом на сьогодні – це президентські вибори, в яких беруть участь найбільша кількість кандидатів.
Чим це спричинено?
Колись ми прийняли закон, за яким, окрім підписів, потрібно було внести грошову заставу, щоб зареєструватися кандидатом у президенти. Коли ми приймали закон, то вважали, що це зменшить кількість бажаючих та, як показала практика, 2,5 мільйони для кандидатів, це не є та сума, яка зупиняє… Відтак отримали прізвища або взагалі невідомі, або ж такі, що наштовхують – їх власники виконуватимуть у виборчих бюлетенях певні функції чи місії.
Ця сума – два з половиною мільйони – для наших олігархів фактично копійки
Мені дивно, що є така кількість людей, які готові викидати такі значні кошти просто на вітер. Краще б вони їх пустили на благодійність чи на допомогу військовим. Думаю, там ті гроші були б абсолютно не зайвими. Позитивом можна вважати хіба те, що ці гроші надійшли у бюджет.
Нещодавно «Народний фронт» мав з’їзд і партія не представила свого кандидата у президенти. Попри те, планує йти в парламент. Отже, коротко про з’їзд, а детальніше, чому ж політична сила не має свого кандидата у президенти?
Так, 2 лютого ми провели з’їзд «Народного фронту» в Києві. А напередодні з’їзду лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк об’їздив практично всі області України, відбулися зустрічі з керівниками місцевих партійних організацій і за результатом цієї поїздки, ревізії фактично місцевих осередків, прийняли однозначне рішення про підтримку Арсенія Петровича на участь в цих президентських перегонах. Також попередній з’їзд, у 2016 році прийняв заяву про участь у президентських виборах. Але, зважаючи на реалії, які є зараз, і для того, щоб не розпорошувати державницькі проукраїнські сили, які будуть боротися за президентське крісло з відвертими представниками п’ятої колони, реваншистськими силами і не вносити певне сум’яття в настрої українців, вирішили не брати участі у президентській гонці. Наскільки це рішення буде правильним, думаю, покаже час та результати цієї кампанії. Я ж скажу, що ми одночасно задекларували те, що ми будемо брати участь у парламентській виборчій кампанії і практично зараз вже розпочинаємо підготовку до неї.
Згадую попередні вибори до парламенту. Ваша політсила попри ніби невисокі рейтинги, набрала ледь не найбільшу фракцію. Тут варто згадати і про вміння Яценюка спілкуватися з виборцем. То ж я б не здивувався, якби все ж Арсеній Яценюк таки пішов у президенти. Але треба поважати його рішення, тим паче, що його в цьому виборі підтримала партія. А кого підтримає Арсеній Петрович? Адже колись він працював і з Юлією Тимошенко і співпраця в коаліції з БПП, а як тепер виглядає ситуація?
Слухаючи заяви кандидатів, складається враження, що у нас не вибори, а конкурс популістичних заяв чи ідей. Я хочу нагадати, що президент, відповідно до Конституції, це в першу чергу гарант суверенітету незалежності держави, гарант прав і свобод громадян, президент – це та особа, яка визначає зовнішню політику країни і президент є головнокомандуючий країни. А зважаючи, що наша країна перебуває в стадії війни – і це ключова позиція та акцент. І це говорить про те, на кого ми хочемо робити ставку і бачимо майбутнім президентом. В першу чергу – це фахового головнокомандувача і людину, яка здатна на переговори зі світовими лідерами для збереження і посилення світової коаліції країн, які запровадили санкції та готові їх утримувати проти Російської Федерації. Щодо заяв про зменшення вдвічі чи в чотири рази цін на газ, то це виглядає навіть не на популізм, а на якийсь необільшовизм. На мою думку, таких гасел треба боятися, критично оцінювати і в жодному разі не піддаватися на такі ситуативні лозунги, бо в результаті до нічого доброго вони не приведуть
Тимошенко я викреслив зі списку. А от щодо тих характеристик, які ви називали, то їх можна застосовувати і до Порошенка, і до Гриценка, а можливо й ще до когось…
«Народний фронт» був і залишається коаліцією, яка в непростий час здійснює управління країною. Безумовно можна знайти немало помилок і вони були. Але «Народному фронту» не соромно за ті рішення, які були проголосовані в парламенті, ми визнані однією з найбільш дисциплінованих фракцій, яка активно голосувала за реформаторські закони.
Чому ж досі ці реформи не відбулися в країні? Винен Кабмін, президент?
Законодавче поле ми створили. Та я не заперечую, що достатньої, правильної комунікації між парламентом і Кабінетом міністрів, між президентом, напевно таки не склалося. Але не хочу вигороджувати якусь одну сторону. Мовляв, ті були праві, а ті не зовсім. Це теж неправильно. Є доля провини інститутів, які мають відповідати за свою ланку. Верховна Рада за законодавче поле, кабмін – за свою. Мабуть, там не було твердої політичної волі за радикальніше втілення того, що Верховна рада проголосувала. Безумовно, є певні упущення. Можливо і з боку Верховної Ради, яка недостатньо використовує таку функцію, як парламентський контроль.
А чия провина в тому, що досі немає Антикорупційного суду в країні?
Не хочу зараз звинувачувати якусь одну сторону. Верховна Рада хоча й з певними пробуксовуваннями. Але таки закон прийняла, зараз відбувається відбір самих суддів і протягом півроку він має бути сформований і працювати. Якщо ж буде зірваний термін запуску Антикорупційного суду, думаю тоді треба збирати великі обговорення і публічно озвучувати ті інститути, прізвища, які стали на заваді запуску Антикорупційного суду.
Це був «Момент істини» для Михайла Хміля. Дякую за розмову.
Дякую.
Це скорочений варіант розмови. Більше слухайте в записі програми.
