25-річна Захисниця, журналістка, громадська діячка, волонтерка та наша землячка загинула 29 травня під час ротації на Харківському напрямку.
На момент смерті їй було 25 років, а 1 червня вона мала б відсвяткувати свій 26-й День народження.
«Львівщина попрощалася з Іриною «Чекою» Цибух. Саме так, як вона заповіла: «Замість квітів – донати на батальйон та допомога сім'ям загиблих. Ніяких штучних квітів чи пластику. Одяг – вишиванка або камуфляж (для чинних військових та ветеранів)». І змістовні пісні – «щоб погасити журбу рідним співом».
Дивовижно, скільки ви встигли зробити у свої 25. А скільки ще не встигли…
«Будьте гідними подвигів наших героїв, не журіться, будьте сміливими!», – писала Ірина минулої весни.
Чин похорону відбувся у Гарнізонному храмі Святих Апостолів Петра і Павла. Провести Ірину в останню путь прийшли перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик, багато львівʼян, друзі, колеги та бойові побратими.
Ірина Цибух народилась у Львові 1 червня 1998 року, вивчала журналістику у Львівській політехніці. З 2015 року їздила на Донбас як парамедик, а у 2022 році долучилася до медичного добровольчого батальйону «Госпітальєри». У 2023 році вона стала лауреаткою премії «УП 100. Сила жінок», та отримала від президента України Володимира Зеленського орден «За заслуги». До повномасштабного вторгнення Ірина Цибух працювала менеджеркою проєктів регіонального мовлення Суспільного, знімала документальні стрічки.
