Баскетболісти „Львівської політехніки” в черговому матчі чоловічої Суперліги чемпіонату України на своєму майданчику поступилися „Київському будівельнику” – 69:86.
Після переконливої перемоги в попередньому матчі з харківським БК „Політехнік” головний тренер „Львівської політехніки” Андрій Шаптала сказав, що його підопічним про ту гру потрібно якомога швидше забути. Адже нині харків’яни за підбором гравців значно поступаються львівській команді. А от саме поєдинок з „Київським будівельником” повинен стати лакмусовим папірцем справжньої оцінки сьогоднішніх можливостей галичан. Адже найтитулованіша команда в історії вітчизняного баскетболу є одним з головних суперників „Львівської політехніки” в боротьбі за місце у вісімці найкращих, яка за підсумками першого етапу чемпіонату продовжить боротьбу за нагороди. Ще однією родзинкою звітного матчу було тренерське протистояння керманичів львівської і київської команд – Андрія Шаптали та Євгена Мурзіна, колишніх партнерів по легендарному столичному „Будівельнику”, який свого часу був чемпіоном СРСР.Більша частина стартової 10-хвилинки пройшла в рівній боротьбі, але кілька втрат м’яча львів’янами на останніх її хвилинах дозволила киянам відірватися в рахунку аж на 11 очок – 31:20. А другий період, незважаючи на те, що кращими в ньому були господарі (20:17), перетворився на бенефіс снайпера гостей Максима Балашова, який самотужки набрав у ньому 15 (!) пунктів. Отож на велику перерву команди пішли за восьмиочкової переваги „Київського будівельника” – 48:40.
В другій половині зустрічі львів’яни мали кілька нагод аби змінити перебіг подій на паркеті палацу спорту „Будівельник” на свою користь. Зокрема лише в третій чверті вони тричі скорочували відставання до шести пунктів. Проте, на жаль, це все на що стало нашу команду в цій зустрічі. Останній шанс поборотися за перемогу „Львівська політехніка” втратила на початку заключної 10-хвилинки, коли менше ніж за дві хвилини, не набравши жодного (!) очка, дозволила столичним баскетболістам збільшити свою перевагу з 13-ти пунктів до 20-ти – 72:52. Після цього стало остаточно зрозуміло, що доля матчу вже вирішена. Так воно і сталося – гості, в складі яких найрезультативнішими були Максим Балашов (21 очко), Леонід Стефанишин (18) та Дмитро Брянцев (16) без надзусиль довели справу до перемоги – 86:69 (31:20, 17:20, 17:12, 21:17). Додамо, що в складі господарів єдиним гравцем, який спромігся набрати більше десяти очок, став центровий з Чорногорії Нікола Булаїч – 16. Щоправда більшість з них він набрав у четвертому періоді, тобто тоді, коли доля матчу практично вже була вирішена.
Наразі „Львівська політехніка”, в активі якої лише одна перемога в чотирьох матчах, у турнірній таблиці посідає 10-те місце. А на першій позиції йде БК „Київ” – п’ять перемог у п’яти поєдинках. Без втрат йде і маріупольський „Азовмаш”. Але чинний володар титулу провів на одну гру менше. Замикають трійку лідерів „Черкаські мавпи” – чотири перемоги і одна поразка.
Євген Мурзін (головний тренер „Київського будівельника”):
— Ми серйозно готувалися до цього поєдинку, бо знали, що оновлена львівська команда значно сильніша за минулорічну. Гра підтвердила, що у Львові справді з’явилася доволі перспективна команда. Але, як на мене, у „Львівській політехніці”, незважаючи на хороший підбір виконавців, наразі не відчувається командної зіграності, а головне – колективної єдності. До того ж, знову ж таки на мою думку, деякі гравці вирішують на майданчику свої особисті проблеми, тобто намагаються в першу чергу показати себе. Але ж баскетбол – це колективна гра, і в ній якщо діяти по одинці, виграти неможливо. Стосовно своєї команди скажу таке: я радий, що ми зуміли виграти третю чверть. Адже саме в ній ми провально зіграли в двох попередніх матчах з БК „Київ” та харківським БК „Політехнік”. Також хочу відзначити наших ветеранів – Дмитра Брянцева, В’ячеслава Євстратенка та Олександра Лохманчука. Зазначу, що для останнього це був перший матч після дворічної перерви.
Андрій Шаптала (головний тренер „Львівської політехніки”):
— Перед поєдинком дуже детально розібрали гру „Київського будівельника”, і хлопці знали, як потрібно діяти проти столичних баскетболістів. Але в нас не пішли кидки з периметра, лише частково нам вдавався зонний захист. Ми повинні були грати здебільшого через Костянтина Гальонкіна та Ніколу Булаїча. Проте й тут наші плани не втілилися в життя. Суперник був зігранішим і миттєво скористався з наших помилок при передачах і при невлучних кидках. Наші снайпери, на відміну від київських, нічого не попали. Особливо мене бентежить гра Миколи Неухацького, який четвертий матч поспіль залишається непомітним. Порожніми сьогодні були очі і в Юрія Штереба. А як треба атакувати кільце їм сьогодні наочно продемонстрував Максим Балашов. При цих всіх негараздах у нас був шанс наздогнати суперника, бо по ходу матчу ми скорочували розрив до шести очок. Але банальні втрати м’яча зводили нанівець всі зусилля наших гравців.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ