У матчі 13-го туру чемпіонату України з футболу львівські «Карпати» на своєму полі не зуміли обіграти столичний «Арсенал» – 0:0. Отож набравши в 13-ти матчах 13 очок, «Карпати» наразі посідають 13-й рядок турнірної таблиці.
«Карпати» (Львів) – «Арсенал» (Київ) – 0:0. 21 жовтня. Львів. Стадіон "Україна". 7000 глядачів Температура повітря +5 градусів.
Судді: Абросимов (Одеса), Александренко (Вінниця), Дем’яненко (Мукачеве).
Делегат ФФУ: Махно (Кіровоград).
Інспектор: Авдиш (Сімферополь).
«Карпати»: Налєпа, Федорів, Петрівський, Іщенко, Юревіч, Кополовець (Луцик, 53), Худоб’як, Ґодвін (Кірильчик, 74), Ткачук, Батіста (Фещук, 53), Ковєль.
«Арсенал»: Рева, Парфьонов, Симоненко, Распопов (Литовченко, 90+3), Беньо, Романчук, Хомин, Закарлюка, Селезньов (Деметрадзе, 79), Жоземар (Біто, 64), Ессола.
Попередження: Худоб'як (14), Кополовець (41) – Беньо (6), Біто (67), Распопов (86).
«Карпатам» за звітний матч не можна дорікнути в тому, що у їхніх очах не було вогню. Самовіддача у матчі проти «Арсенала» зіграла значну роль, змусила уболівальників переглянути своє ставлення до команди. Не виграли, не витрясли з київського колючого каштана бодай одного плода, але, як сказав Валерій Яремченко, зробили крок вперед.
Серйозну роль у грі, безумовно, відіграв газон стадіону «Україна». Трава, яка ще потребує трохи часу, аби прижитися до землі, не витримала натиску дощу і футболістів. Про швидкісні атаки можна було забути. На перший план вийшла характерна для українського чемпіонату боротьба.
Поки поле було не понівечене шипами від бутсів, на ньому відбувалося багато цікавого, як, зрештою, й передбачали перед матчем. «Карпатам» вкрай необхідно було набирати очки, щоб вилізти з болота турнірної таблиці. «Арсеналу» теж очки не завадили б – команда Заварова набрала досить непогану ходу. Та й підбір гравців київського клубу теж вражає. Як для середняка, гравці рівня Парфьонова, Беня, Мізіна, Закарлюки, Ессоли, Деметрадзе чи Жоземара – просто знахідка. Більшість гравців «Арсенала» мають за своєю спиною чималий досвід, дехто з них виступав і виступає за збірні своїх країн. Тому стан львівського поля був на руку саме молодим «Карпатам», адже техніка арсенальців у середині поля нівелювалася. У першому і на початку другого тайму господарем у центрі був Самсон Годвін, який самовіддано стелився в підкатах, забираючи м’ячі в киян. Непогано відіграв і його партнер Андрій Ткачук. У принципі, головне завдання Андрія – грати на атаку. Однак більше футбольного часу він витратив на допомогу та підстраховку Годвіна. Ясна річ, поле не дало розбігатися і карпатівським крайкам – Худоб’яку та Кополовцю. Ігор старався, як завжди, але звичних його проходів, які б закінчувалися точними передачами, практично не було. Батіста і Ковєль змушені були постійно відтягуватися назад, полюючи на м’яча. Тому гострі моменти біля воріт Реви виникали дуже рідко.
Протягом усього матчу «Карпати» тиснули на «Арсенал». Кияни контратакували незначними силами – очевидно, розуміли, що нічия для них у цій грі буде прийнятною. Особливо напруженою та нервовою гра була в останні хвилини. Обидва тренери, не шкодуючи голосові зв’язки, підставляли свої обличчя на холодний дощ, щось кричали до своїх гравців, арбітрів…
Гра от-от мала закінчитися. Ковєль отримав точну передачу, розвернувся з-під захисника, помчав у напрямку воріт. Ще б кілька метрів, і можна було пробивати. Распопов, який висів у нього на спині, вирішив не сподіватися, що Ковєль не влучить, і збив білоруса. Суддя показав екс-карпатівцю жовту картку. Після матчу арбітр йшов до роздягальні. «Пане суддя, за фол останньої надії показують червону картку», - вигукнув хтось із натовпу. Дивно, але Євген Абросимов спокійно відповів: «Ні-ні, там були ще гравці, жовта картка».
Як би не було, за кілька хвилин до фінального свистка Фещук готувався пробити зі штрафного. Хтось із «Арсенала» впав у власному штрафному – ногу спіймав корч. Дощ став сильнішим, гравці витирали брудні обличчя. Фещук пробив. З такої відстані він забивав уже не вперше – цього разу Рева у падінні відбив. Була нагода скористати з лежачого голкіпера, але слизький м’яч закрутився в ногах Кірильчика. Відповідь «Арсенала» - ідентичний штрафний. Тільки б не пропустити на останній хвилині… Ні, м’яч полетів до уболівальників. Налєпа швидко вибиває м’яча низом – так він робив увесь другий тайм, точно в ноги Фещуку. Ще одна атака не вдається через слизьке поле. Фінальний свисток. Нічия.
Беньо, Распопов, Мізін – ніхто з них учора «Карпатам» не забив. Схоже, вже скінчилася гірка традиція екс-карпатівців псувати уболівальникам «зелено-білих» настрій. Зате «Карпатам» могли забити їхні партнери. Найкращий момент був у Симоненка, коли той опинився з м’ячем перед одним Налєпою. Сергій подумав, що Налєпа задалеко вийшов з воріт, і спробував закинути смугастого поляку за комірець. Мацей же зіграв дуже холоднокровно, красиво спіймавши м’яча. Взагалі, це був один з найкращих матчів Налєпи за останній час. У його діях не відчувалася втома чи невпевненість – воротар «Карпат» робив усе як книжка пише.
У «Карпат» теж були хороші моменти. Після кутового Годвін відкинув м’яча Батісті, який перебував за два метри від лінії воріт. Бразилець стояв спиною до Реви і вирішив, що забити може лише п’ятою. Удар у нього вийшов, київський кіпер не очікував такого – але в останню мить партнера підстрахував Распопов. За моментами – нічия, за рахунком теж. Говорячи футбольним штампом – результат по грі. Грі, яка, безперечно, була цікавою і напруженою. І хто б що не говорив, помокнути під львівським дощем, 90 хвилин кричати та переживати за рідну команду набагато краще, аніж сидіти вдома перед телевізором, не відчуваючи футбольної атмосфери. Тих, хто прийшов підтримати «Карпати» у холодний та дощовий вечір, не злякають цифри турнірної таблиці – 13 місце, 13 матчів та 13 очок. Головне, щоб цифри працювали на нашу команду... А свій наступний поєдинок «Карпати» зіграють вже найближчої п’ятниці: 26-го жовтня підопічні Валерія Яремченка в Одесі спробують взяти реванш за дві поразки в минулому сезоні від тамтешнього «Чорноморця».
Валерій Яремченко, головний тренер «Карпат»:
- Шкода, звісно, що не виграли. Але команда зробила крок вперед. Помилки, які були допущені, – не головне. Головне, що усі хлопці були заряджені на перемогу. Хотілось би, щоб більш досвідчені гравці трохи скеровували команду в потрібне русло, допомагали молоді. У цілому ж, команда зіграла добре. Я подякував усім гравцям за гру. Завадили погодні умови. Наші атаки були більш сумбурні, аніж осмислені до кінця. Там, де треба було поставити крапку, ми її не поставили, замало били по воротах. Але до самовіддачі у мене претензій нема ні до кого.
Олександр Заваров, головний тренер «Арсенала»:
- Я вважаю, що глядачам гра сподобалася. Обидві команди віддавалися грі і навіть нема кому дорікнути. У нас були моменти, але поле не дозволило моїм технічним гравцям продемонструвати усе, на що вони здатні. Маю на увазі Жоземара, Біто та Селезньова. Я багато років пограв у футбол і знаю, що на такому полі на перше місце виходить характер гравців. Пауза у чемпіонаті нам трохи завадила – бо ми набрали хід. Не люблю я таких пауз. Якби поле було нормальне, ми б зіграли цікавіше.
- Ви були дуже технічним гравцем. Як прокоментуєте дії Батісти, який хотів забити п’ятою?
- Було б сухе поле, він би забив. Не кожного разу такі удари виходять. Я, до речі, запрошував його і Худоб’яка в «Арсенал», але не вдалося домовитися.
- У вас дуже багато вікових гравців…
- Вони мені потрібні, щоб у них вчилася молодь. Вони мої помічники, я їм вірю. Чому ви думаєте, що після 30 років футболіст не може грати? Я до 37 років грав. Вони нам ще послужать.
- Вам вдалося нейтралізувати карпатівську атаку?
- Ми знали, що найбільшої небезпеки слід чекати від Худоб’яка, Ковєля та Батісти. Оскільки вони не забили, ми своє завдання виконали.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ