50-річна мешканка Львова Ольга Польщикова відсудила 25 тисяч гривень за серйозну травму, отриману під час проїзду в міській маршрутці у вересні 2007 року. Личаківський райсуд міста визнав, що нещастя з жінкою сталося через погані умови в українських маршрутках, повідомило "Сегодня".
Водій різко рвонув з місця, а в салоні не було поручнів, за які можна було б ухопитися. Під час ривка Польщикова упала спиною на тумбу, куди кладуть гроші за проїзд.
Від сильного болю потемніло в очах, у перші хвилини вона не могла ні дихнути, ні вимовити ні слова. Пасажири допомогли жінці сісти.
"А водій тільки ледь пригальмував, вибачився і додав, що потрібно було триматися", - згадує покалічена в транспорті львів'янка.
Півроку жінка провела на лікарняному ліжку. Медики кажуть, що тільки дивом Польщикова не залишилася інвалідом. Міліція тричі відмовлялася порушувати кримінальну справу проти перевізників, а водій, якого після інциденту звільнили, змінював показання.
Потім, за словами Польщикової, у матеріалах слідства з'явилося фото оновленого салону, уже з поручнями. Польщикова судилася майже півтора роки. Відповідачі жодного разу не з'явилися на засідання.
Львів'янка вважає, що виграла тому, що все частіше з пасажирами маршруток трапляються нещасні випадки з вини водіїв. "Але хто відшкодує нам моральний збиток? Ольга з того злощасного дня сильно здала, постаріла років на десять", - зітхає її сестра Інна.
Фірма-перевізник своєї провини не визнає, відмовляється виплачувати 25 тисяч і подала апеляцію. Але приклад Польщикової, схоже, надихнув багатьох постраждалих пасажирів.
Львів'янка Алла Кубата, яка каже, що зламала ногу на цьому ж 39 маршруті, теж збирається до суду. "Водій дуже різко загальмував, і пасажири упали мені прямо на ногу, яку я не встигла забрати з "бордюрчика" спереду салону", - скаржиться жінка похилого віку.
Вона вимагає у перевізників 5 тисяч гривень на лікування, а вони згодні дати тільки 2 тис. Юристи радять потерпілим записувати номера телефонів інших пасажирів, що зможуть стати свідками в суді. - life.pravda.com.
