Слухай онлайн
Політика

Максим Козицький: маючи хорошу інфраструктуру, ми справді можемо сказати, що готові до приходу інвесторів

Про нові робочі місця, про стовідсоткове охоплення закладами дошкільної освіти, про розбудову інфраструктури та доріг, про галузі, які лідирують на Львівщині, у розмові Володимира Глащенкова з головою Львівської облдержадміністрації Максимом Козицьким.

Доброго ранку! Маємо чудову нагоду порозмовляти з головою Львівської облдержадміністрації Максимом Козицьким. Хоч в квітні, через події в країні, не відбувся Діловий форум, і з весняного він став осіннім, але я дуже вдячний Максиму, що ми маємо можливість підготуватися зараз. І через пів року після того, як країна пережила непрості випробування, поговорити про те, що ж відбувається все-таки на Львівщині. Як відбувається економічне життя, і як, незважаючи на всі виклики, економіка області працює і створює робочі місця, додану вартість? Поділіться, що відбувається.

Добрий день, Володимире! Ми справді бачилися в квітні останній раз. І справді, коронавірус вніс зміни в наші плани. Це правда. І тоді мої прогнози не справдилися. Я думав, що ми будемо виходити з карантину до кінця травня. Але уже середина вересня. І ми далі, на жаль, говоримо про вплив коронавірусу. Але коронавірус коронавірусом, а економіка живе своїм життям. І скільки б ми не говорили про коронавірус, ті проблеми, які були в економіці, вони нікуди не поділися. Просто, коли ми говоримо про економіку, ми маємо на увазі коронавірус, як один із факторів, який на неї впливає, і не більше.

І як все-таки відбувається виконання економічних планів 2020 року на Львівщині?

Якщо брати в порівнянні з 2019 роком, то у нас – приріст індексу промислової продукції приблизно 3%. Але, якщо говорити відверто, це справді важко буде втримати до кінця року. Тому, що з кожним наступним місяцем відбувається просідання. Але якщо дивитись по галузях, то є такі, які ведуть вперед. Наприклад харчова галузь  +20% за перше півріччя. Хімія +15%, фармацевтична – майже +2%. Але є галузі, які сильно просідають.

А ті проєкти, які на Львівщині вже реалізовані? Принаймні те, що видно, що робляться дороги. Інфраструктурні проєкти якимось чином, все-таки, реалізуються, не зважаючи на зовнішні перепони. Що з цього можна назвати?

Ми цього року зробили наголос на дорогах. Тому що справді вважаємо, що ми зі свого боку маємо підготувати інфраструктуру. Це – наше завдання, як державної влади. І,  маючи хорошу інфраструктуру, ми справді можемо сказати, що ми готові до того, щоб заходили інвестори. Якщо брати навіть маленьких інвесторів, таких як фермерські господарства, а ми вчора були на кількох фермах, то після того, як з'явилася дорога, утворилося одразу три господарства. Одне – молочне господарство, сирне господарство та ранчо. І це одразу сильно відчувається. Інфраструктура дуже важлива. І, звичайно, як на мене, наголос треба робити на освіті. Цього року ми ремонтуємо школи, ремонтуємо садочки. Якщо говорити про плани, то до кінця 2021 року ми плануємо охопити 100% населення дошкільною освітою. Зараз ми перебуваємо на позначці 80%. А цього року держава вже вклала близько 250 млн. грн. в будівництво шкіл і садочків. А це близько 70 нових робочих місць для вчителів. А якщо брати дошкільнят, то це більше сотні робочих місць і більше півтори тисячі нових місць в школах і садочках.

Вчора спілкувався з представниками сфери культури, і дізнався, що Львівська філармонія не може продавати квитки, тому, що є обмеження по кількості людей. Як шукати грамотний баланс між збереженням людей, і щоб індустрія культури, освіти, наш Оперний могли якимсь чином функціонувати? Як знайти оцю золоту середину?

Питання важливе, але й важке. Звичайно, можна рекомендувати проводити концерти під відкритим небом, шукати нові формати. Але це не знімає самої цієї проблеми. Звичайно, поки не буде винайдена вакцина, або лікування, ми всі будемо стикатися з коронавірусом. Так, ми маємо розуміти, що наполовину наповнені зали на наступні пів року – це реальність. Від неї ми не втечемо. Але нові формати, до прикладу, – онлайн, на відкритому повітрі, це те, що можна реалізовувати.

Я дуже вдячний за Вашу готовність поділитися новинами з економічної сфери Львівщини на Діловому форумі. Будь-яке середовище – це емоційно економічне поєднання, і коли є впевненість, що, наприклад, гривня буде стабільна, програма реалізовується, державні інституції, незважаючи на кризу, незважаючи на те, що точно ніхто не готував до таких викликів, які ми проходимо зараз, працюють і щось реалізують, мені видається, що це повинно доноситися до середовища. І бізнес повинен розуміти, що цей період є, що він не закінчиться дуже швидко…

Не закінчиться…

І Ваші міркування... От як Ви формуєте бюджет 2021 року? Що Ви очікуєте в 2021 році?

Дякую за можливість виступити на Форумі. Я вважаю, що такі форуми дуже важливі. Там зустрічаються різні галузі: і держава, і бізнес, де вони знаходять спільну мову і розуміють, як рухатися разом. Бо без спільного руху вперед ми нічого не досягнемо. Те саме у нас відбувається й на рівні області. Ми, зі свого боку, готові розробляти нові програми, тому що з тридцяти існуючих програм – 28 закінчуються цього року. Всі програми, які будуть на наступні роки – будуть новими. Ми, зважаючи на бюджет, будемо до кінця року розробляти нові програми і затверджувати обласною радою. Ми чітко розуміємо, що такі форуми, і зустрічі з бізнесом, дають можливості правильно скеровувати кошти на підтримку певних галузей. Це те, що Ви сьогодні чітко підмітили. Це насамперед має бути, як на мене, культура, сільське господарство і підтримка промисловості.

А що Ви бачите, що Ви відчуваєте на наступний рік, на чому варто було б Львівщині, в такий непростий період, акцентувати увагу?

Інфраструктура і наука. Тому що наука має додану вартість. Якщо ми говоримо про бізнес, то це наближення бізнесу до профтехосвіти. Скоротити оцей шлях підготовки кадрів до працевлаштування на роботу. Хай бізнес більше включається в профтехосвіту і чітко зазначає, які завдання він ставить перед нами, щоб ми могли якісно готувати кадри. І також включається в оснащення матеріально-технічної бази.

Але в нас за роки незалежності, не побудований такий діалог з бізнесом, який формує запит. Єдиний сектор, який зумів це добре зробити – це ІТ. І в Політехніці, і в Українському Католицькому Університеті, факультет прикладних наук чітко розуміє запити бізнесу. А як тут, на Вашу думку, оцей приклад взаємодії ІТ-сектору і освіти, яка готує для них кадри, можна би було масштабувати на інші галузі? Бо в інших галузях, на жаль, якось немає такого діалогу.

Університети мають, наприклад, дуже хороші математичні школи, школи зі своїми програмами. Так само це можна робити і з іншими школами і з профтехучилищами по профілюванню. В нас не вистачає кваліфікованих робочих професій. І це постійний дефіцит. Коли я зустрічаюся з рестораторами, вони мені постійно кажуть, що їм не вистачає кваліфікованих працівників готельно-ресторанного бізнесу. Хоча, коли я дивлюся на випускників коледжу – в них дуже класні кадри, і половина кадрів виїжджає закордон. І тут питання влаштування, роботи і підготовки.

Тобто те, що стосується освіти, – нам потрібно посилити взаємодію щодо запиту бізнесу на те, що потрібно, і якість освіти покращиться?

А ми, зі свого боку, готові ці програми профтехосвіти підлаштовувати під запити бізнесу.

Бізнес об’єднувався для того, щоб давати запит на формування кадрів.

Форуми, платформи, конференції. Як на мене, оце коло спілкування по галузях, діалоги, дають розуміння, що потрібно галузі в цілому. І ця галузь може давати запит на державні інституції. І ми справді їм готові сприяти, відповідно до запиту. Дайте нам запит, і ми готові співпрацювати.

Дуже дякую.

Вам дуже дякую!

Розмову вів Володимир Глащенков

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ