29 листопада в HUB 4.0 відбулася зустріч представників Мінцифри, інших міністерств, народних депутатів і освітніх експертів на тему екосистеми цифрових рішень для закладів середньої освіти. Про це повідомили у прес-службі Мінцифри.
Радник заступника Міністра цифрової трансформації та куратор напряму цифровізації освіти Дмитро Завгородній виступив із презентацією моделі впровадження цифрових рішень в освіті. Перша задача – надати учням доступ до якісного контенту. Друга задача – зменшити навантаження на вчителів усуненням паперової роботи. Третя – налаштувати збір даних для прийняття управлінських рішень. Серед запропонованих задач: індекс цифрової готовності, реєстри закладів та учнів, державна база даних для систематизації роботи освітніх інформаційних систем (е-щоденників, документообігу тощо), доступ батьків до інформації та зворотній зв’язок від школи.
Дмитро Завгородній підкреслив необхідність надання школам автономії у виборі освітніх інформаційних систем та електронних освітніх ресурсів. Також він презентував модель державно-приватного партнерства, яку планується реалізувати у пілотному проекті.
Наступним кроком, на його думку, мають бути консультації з ринком розробників програмного забезпечення для створення технічного завдання для центральної бази даних та розробки проекту вимог для ліцензування окремих модулів освітніх інформаційних систем. Окремі підгрупи планують роботу над індексом цифрової готовності закладів середньої освіти, аналізом необхідних змін до нормативної бази, процесом грифування е-підручників та стандартами для електронних освітніх ресурсів.
Кожен учасник зустрічі надав власну оцінку презентованій концепції та запропонував корисні ідеї щодо цифровізації освіти. Зокрема, директор Українського інституту розвитку освіти Вадим Карандій назвав модель життєздатною.
Радниця Міністра освіти і науки Оксана Макаренко під час зустрічі розповіла про задачі в межах реформи ʺНова українська школаʺ. Передбачений перехід від знаннєвого компоненту до компетентнісного, і під це розробляють нові стандарти освіти. При цьому цифрова компетентність – одна серед ключових, якою мають володіти і діти, і вчителі. Навчання вчителів передбачає використання формату змішаного навчання і акцент на розвитку ʺsoft skillsʺ. Також Оксана Макаренко запевнила, що пріоритетом роботи МОН у сфері цифровізації є прозорість в експертизі та ліцензуванні е-підручників та електронних освітніх ресурсів.
Заступник Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції Валерія Іонан запропонувала поставити внутрішню амбітну мету: узгодити первинну версію стратегії цифрової школи до кінця 2019 року. Крім того – визначити підгрупи в межах робочої групи: нормативна база, е-контент, навчання вчителів, технічне завдання для центральної бази даних, індекс цифрової готовності.
Участь у зустрічі також взяли Сергій Колебошин – заступник голови комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та іновацій, Володимир Воронов – член комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та іновацій, Тетяна Нанаєва – голова комітету Верховної Ради з цифрових технологій в освіті, Вікторія Подгорна – член комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації та інші.
До кінця 2019 року планується провести ще дві зустрічі на тему екосистеми цифрових рішень для закладів середньої освіти.
