"Звалища не боятися - тоді його не буде. Землю брати - тоді вона буде. Свободу тримати зубами. Вождів, які живуть з нами паралельно, що знищили нашу юність - тиснути", - йдеться у зверненні знаменитого письменника-сатирика.
Письменник-сатирик Михайло Жванецький звернувся до українців з приводу подій у Києві.
Звернення відомого сатирика Михайла Жванецького поширюється у соціальних мережах:
"І так тонко складається ситуація, що при громадянській війні ми знову будемо бити один одного: тобто безпайковий - безпайкового, низькооплачуваний - безквартирного, хворий - хворого. Адже всі ми і ви розумієте, що до них не дійде, і дачу їх не знайдеш. І знову справа скінчиться масонами, завмагами, вірменами і світовою втомою, яка і дозволить усім вождям від районних до столичних знову зайняти своє місце. Що вони негайно зроблять із криком:
"Дорогу пролетаріату! Народ вимагає! Народ бажає, щоб ми негайно сіли йому на голову!" А ми з вами розчистимо їм шлях своєю кров'ю. Такі ми козли, які не вміють жити ані при диктатурі, ані при демократії.
- Не готові наші люди, - кажуть вожді. - Не готові! Жити ще не готові. Помирати не хочуть, а жити не готові.
Ось я і пропоную: не боятися померти у цьому веселому і суворому світі. Ворогів не боятися. Хто б не прийшов - кримінальник чи патріот, вождь або сексот. Хто перший увірветься до квартири - він і перевернеться. Свобода варта того, а це життя того не варте. Мужність народжується від боягузтва. Перший постраждає, другий поміркує.
І менше сидіти вдома. Легше йти на контакти. Настав час контактів і політичних знайомств. Шукати свого, порядного, якому теж шкодувати немає про що. Шукати легко - по обличчю. У порядних є обличчя, у непорядних і там, і там замість обличчя дупа... І сходитися.
Усе вже зрозуміло. Коли з'явиться уряд, що задовольняє нас, - нас не буде. Коли з'являться закони, що дозволяють нам, - нас не буде. А коли вони увійдуть у дію - і дітей наших не буде.
Тому перше. Звалища не боятися - тоді його не буде. Землю брати - тоді вона буде. Свободу тримати зубами. Вождів, які живуть з нами паралельно, що знищили нашу юність - тиснути. І нічого не боятися. Вистачить комусь колись розпоряджатися нашим життям. Кожен сам знає, коли його закінчити", - йдеться у зверненні Михайла Жванецького.
