Митрополита Андрея Шептицького можуть незабаром проголосити блаженним
Слухай онлайн
Cуспільство

Митрополита Андрея Шептицького можуть незабаром проголосити блаженним

Під час роботи цьогорічного Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви надійшла вістка з Рима про те, що беатифікаційний процес (визнання святим) Митрополита Андрея Шептицького перейшов до Богословської комісії. За словами голови Комітету беатифікацій і канонізацій Синоду Владики Михайла (Гринчишина), це великий поступ у справі проголошення блаженним Слуги Божого Митрополита Андрея. Він відбувся завдяки старанням членів Постійного Синоду безпосередньо в Папи Венедикта ХVІ. Повідомили «Гал-іnfо» у прес-секретаріаті Глави УГКЦ.
Беатифікаційний процес Слуги Божого Шептицького офіційного розпочався у 1958 році. Відтоді почали збирати усі твори Митрополита. У відповідь на запитання, що означає, що справу Митрополита Андрея передано до Богословської комісії, о. Роман Тереховський, працівник Постуляційного центру УГКЦ, віце-постулятор справи Митрополита Андрея Шептицького, зазначив: «Те, що беатифікаційна справа Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького була нещодавно передана для подальшого опрацювання спеціальній Богословській комісії Конгрегації у справах святих у Римі, формально означає, що після відповідної позитивної оцінки стану історичної вірогідності та автентичності зібраних під час проведення довготривалого беатифікаційного процесу документальних матеріалів (на підставі архівних документів та свідчень очевидців) сама справа перейшла до компетенції тих урядових посадовців римської Конгрегації у справах святих, які повинні належним чином оцінити також якісну сторону всього зібраного у цій справі фактажу, – зокрема розповів о. Роман. – Це буде зроблено для того, щоб могти впевнено зробити офіційні висновки щодо відповідності наведених фактів з життя і діяльності Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького об’єктивним критеріям офіційного визнання неординарного геройства практикованих ним чеснот».
Крім того, віце-постулятор справи Митрополита Андрея Шептицького розповів, що після отримання підтвердження з боку вищевказаної комісії факту геройства чеснот (de heroicitate virtutibus), практикованих Слугою Божим Митрополитом Андреєм впродовж свого життя, сповненого подвигу віри і служіння Богові й ближньому, його офіційний статус буде позначено технічним поняттям "venerabile", що уможливить визнання його блаженним Католицької Церкви. При цьому о. Роман зазначив: «Це станеться за умови представлення належним чином задокументованого та авторитетно визнаного компетентною церковною владою (Конгрегацією у справах святих) чуда, яке б відбулося за посередництвом молитов та заступництва Слуги Божого Митрополита Андрея».
Митрополит Андрей Шептицький (1901-1944) упрoдовж 44-х років очолював Церкву й українське суспільство в період двох світових воєн, пережив сім режимів: австрійський, російський, український, польський, радянський, нацистський і знову радянський.
Народився 22 липня 1865року в селі Прилбичі на Львівщині. Походив зі стародавнього знатного українського роду, який у XIX столітті зазнав полонізації, члени родини стали франкомовними римо-католиками. Незважаючи на сильну опозицію з боку батька, він вирішує повернутися до свого коріння і стати ченцем Василіянського чину, щоб служити "селянській", як її називали в той час, Греко-Католицькій Церкві.
У віці 36 років Андрей Шептицький стає Главою Греко-Католицької Церкви. Він невтомно трудиться, щоб примирити різні етнічні групи, і залишає по собі багату спадщину творів на тему суспільних проблем і духовности. Розробляє нові методи служіння. Засновує чин Редемптористів та монастирі Студійського Уставу в Україні та інші релігійні згромадження. Він стає фундатором лічниці, Національного музею, Богословської Академії, надає грошову допомогу різним релігійним, культурним та освітнім установам.
Митрополит Андрей був покровителем митців, студентів, в тому числі і багатьох православних християн, а також піонером в екуменізмі.
Він опанував єврейську мову настільки добре, що міг спілкуватися з євреями. Під час його душпастирських візитів у міста єврейські громади зустрічали його з Торою. За роки нацистської окупації він переховував у своїх палатах сотні євреїв. У цей період митрополит пише пастирського листа "Не убий", який став сміливим протестом проти звірства нацистів.
Митрополит Андрей помер 1 листопада 1944 року.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...