Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика

МЗС України спростувало речника МЗС РФ щодо "повного" забезпечення культурно-освітніх прав українців у Росії

МЗС України спростувало заяву офіційного представника МЗС РФ А.Нестеренка щодо "повного" забезпечення культурно-освітніх прав українців у Росії. Серед негативних прикладів названо той факт, що торік був ліквідований єдиний Український освітній центр, що діяв при московській загальноосвітній школі № 124. Також зазначено, що у регіонах РФ місцева влада не виявляє зацікавленості до збереження української мови, культури і традицій. Про це заявив речник МЗС України В.Кирилич.
У повідомленні зазначено, що у полі зору МЗС України постійно перебуває питання дотримання культурно-освітніх прав українських національних громад за кордоном. Особливу увагу ми приділяємо Росії, де проживає найчисельніша українська діаспора. У зв’язку з цим не можемо залишити без уваги оприлюднену 27 квітня ц.р. відповідь офіційного представника МЗС РФ А.Нестеренка на запитання ЗМІ щодо гуманітарних прав українців Росії.

МЗС України вітає сам факт того, що російське зовнішньополітичне відомство приділило увагу питанню, яке має велике значення для всього комплексу двосторонніх відносин, і яке українська сторона регулярно порушує під час міждержавних переговорів та консультацій на різних рівнях. Водночас змальована в коментарі офіційного представника МЗС РФ картина повної вирішеності проблеми доступу української громади Росії до отримання освіти рідною мовою не відповідає дійсності. Наведені цифри та факти, створюючи штучне враження нібито безхмарності українського національно-культурного розвитку в Росії, натомість потребують уважного аналізу та виваженої оцінки. А окремі згадані відомості не відповідають реальному стану справ.

Зокрема, у Москві, де, за твердженням МЗС РФ, проживає найбільша кількість етнічних українців (понад чверть мільйона мешканців), немає жодної середньої освітньої школи з українським етнонаціональним компонентом чи викладанням української мови з першого по одинадцятий клас. 2008 року був ліквідований єдиний Український освітній центр, що діяв при московській загальноосвітній школі № 124. Таким чином, українці Москви залишилися без освітнього осередку, який офіційно діяв понад 10 років. На сьогодні в російській столиці не лише молодші представники української громади, але навіть діти громадян України, що тимчасово працюють у різних секторах економіки міста, не мають можливості вивчати українську мову, що створює їм серйозні проблеми для продовження освіти після повернення на Батьківщину.

Далеко не вирішеними залишаються такого змісту питання не тільки в столиці, але і в багатьох регіонах РФ. На це, зокрема, вказують представники української громади в Росії. Так, у публікації „Песимістичні роздуми воронезького українофіла”, яка розміщена на сайті діаспори українців в Росії „Кобза”, зазначається, що у регіонах РФ місцева влада не виявляє зацікавленості до збереження української мови, культури і традицій.

Викликає здивування позиція російської сторони з питання доцільності відкриття середньоосвітньої школи з повним циклом викладання українською мовою. Посилання на відсутність відповідного попиту з боку російських українців змушує згадати відомі слова Тараса Шевченка: „Од молдаванина до фінна на всіх язиках все мовчить. Бо благоденствує!”. При цьому також не можна ігнорувати той факт, що українці становлять другу за чисельністю національну меншину в Російській Федерації, що не тільки дозволяє, але й зобов’язує українську сторону у переговорах з російськими партнерами виходити з міжнародно визнаного принципу повної взаємності при обговоренні даної проблематики та відкидати будь-які претензії на „особливість” питання доступу до навчання російською мовою на українській території.

Стан забезпечення культурно-освітніх прав українців у РФ і росіян в Україні досліджувався в обох країнах в березні-квітні цього року Верховним комісаром ОБСЄ з питань національних меншин К.Воллєбеком. У цьому контексті подібні коментарі офіційного представника МЗС РФ до оприлюднення підсумків проведеного дослідження не можуть сприйматися інакше, як спроба здійснення впливу на позицію Верховного комісара ОБСЄ з даного питання.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ