Слухай онлайн
Cуспільство

На Безпековому форумі дискутували про побудову ефективної армії

1/2
Як збудувати ефективну модель армії в сучасних умовах безпеки розмірковували під час чергової панельної дискусії другого дня Львівського безпекового форуму. Про це інформують у прес-службі ЛМР.

Як зауважив під час відкриття обговорення модератор, ведучий «Громадського радіо» Любомир Ференс, за останні 4 роки українське військо суттєво змінилось, реформувалось та вийшло на новий рівень. Такий розвиток, на його думку, спричинений, перш за все, наявністю 2 основних «стимулів» для керівництва держави: військовою агресією Росії та бажанням вступити в НАТО.

Схожої думки дотримується й полковник британської армії у відставці Глен Грант. Він переконаний: те, що незважаючи на 20−30 атак на Сході щодня, українські військові досить успішно обороняються, свідчить про позитивні зміни в роботі армії упродовж останніх років. Однак, реформи відбуваються недостатньо швидко. «Попри те, що лінія оборони працює добре і Збройні сили дуже змінились за ці 4 роки, моя критика загальної картини, яка базується на радянській спадщині, залишається незмінною», — підкреслює він.

Серед основних недоліків української армії фахівець виділяє, передусім, відсутність мобільності, застарілу систему військової освіти, непристосованість армії до сучасних методів війни та неможливість військових командирів самостійно розпоряджатись необхідними ресурсами, зокрема — оборонним бюджетом.

«Ви зараз статично зациклились на Донбасі, але це неправильно, — каже він. — Ворог не повинен нападати на вас там, де він цього хоче, — це має трапитись там, де ви до цього готові. Оперативна мобільність повинна бути головним принципом. Друга річ — має бути більше вільних коштів в оборонному бюджеті, які можна було б скеровувати в конкретні батальйони та бригади для швидкого придбання всього необхідного».

Ще однією проблемою українських військ Глен Грант називає незадовільний менеджмент людськими ресурсами. Зокрема, він наголошує на неефективності частого призову до Збройних сил в Україні. «Призов важливий лише в тому разі, якщо ви хочете мати багато резервних військ. Україна не має достатньої кількості техніки для всіх солдатів, яких продукує. А не може бути більше військових, ніж обладнання, бо солдат без зброї — не солдат», — додає військовослужбовець.

Представник Центру дослідження економічної політики Шота Гвінеріа продовжив тему оборони, звертаючись до схожого до українського військового досвіду Грузії. Він переконаний: гібридна війна стала новою нормою, тож завдання не тільки в перемозі, а й у тому, щоб стати стійким у постійній боротьбі. «Мета дій Росії в обох наших країнах — створити у світі зони свого виняткового впливу та, відповідно, применшити вплив західних лідерів. На цьому базуються всіх їхні військові дії, — каже фахівець. — Це постійна гібридна війна. Тож особливо важливим є цілісний, комплексний підхід до питання безпеки — підхід тотальної оборони, коли мобілізують усі наявні сили».

Гвінеріа також акцентував на важливості постійної співпраці з НАТО, адже попри кінцеву точку призначення — членство в альянсі, є й багато вигоди у власне процесі інтеграції. «Зараз ми в Грузії маємо цілий пакет — 14 ініціатив, спрямованих на модернізацію наших оборонних можливостей, що свідчить про високий рівень підтримки від НАТО», — підкреслює він.

Тему продовжив представник Балтійського коледжу оборони, факультету політичних і стратегічних досліджень Східної Європи та вивчення Росії Марк Войджер. Він, зокрема, підкреслив, що зараз реформа Збройних сил України не може відбуватись «у вакуумі» — вона повинна базуватись на сучасних умовах та враховувати стратегію ворога. «Є противник — Росія, і вона має конкретну стратегію. Відповідно, в межах неї, намагається проводити диверсійну діяльність та підривати цілісність держав. Росія розуміє, що уряди та керівники змінюються, а цілісність та єдність формується століттями», — підкреслює він. Водночас, фахівець впевнений: гібридна війна — це майбутнє, і Росія використовуватиме її й надалі. А Україна є першим майданчиком для таких її військових інновацій. «У майбутньому чиста гібридна війна може замінити традиційну. Зараз Росія хоче впевнитись, що має всі інновації у військовій сфері та поєднує всі традиційні та нетрадиційні сили. І українські збройні сили зараз єдині у світі, які борються водночас на межі війни минулого, теперішнього та майбутнього», — відзначає він.

Марк Войджер, як і попередні доповідачі, переконаний в особливій ролі співробітництва з НАТО. Водночас, підкреслює: зобов’язання в разі членства є не лише в Альянсу, а і в України — зокрема, щодо повної інтеграції в структури НАТО, вивчення англійської мови та культурних особливостей інших країн-членів військовими.

До слова, це вже другий Безпековий форум у Львові. Під час першого дня конференції презентували, зокрема, дослідження CEPA «Європа та Північний Потік-2», відбулися дискусії «Залежність чи вразливість», «Пропаганда як ведення асиметричної війни», а також обговорення ситуації в Азовському морі та політики щодо окупованих територій у світі. Сьогодні — продовження у форматі молодіжної секції форуму та панельної дискусії про сучасне поняття оборони держави.

Організатори Безпекового форуму: Львівська міська рада, КУ «Інститут міста», Український католицький університет, ГО «Інститут Просвіти». Програма другого дня конференції — на сайті.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ