Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, за останніми офіційними статистичними даними, сягає 39,5 тис.тонн на рік, що становить близько 92% від загальної кількості шкідливих речовин, які викидаються на території міста, — про це «Гал-info» повідомив заступник директора КП “Адміністративно-технічне управління”, начальник відділу екологічного моніторингу Леонід Назаренко.
Високим є рівень забруднення приземного прошарку атмосфери, особливо в центральній частині міста. Моніторинг забруднення на перехрестях центральної частини міста показує, що рівень концентрації оксиду вуглецю перевищує норматив максимально-разової концентрації в 1,4-1,5 раза. Для покращення екологічної ситуації у місті необхідне впровадження вже відомих заходів, зокрема, опрацювання питання створення підрозділу муніципальної госпрозрахункової структури; впровадження економічних важелів (штрафи, відшкодування) щодо порушників в частині паркування автотранспорту у недозволених місцях, контроль руху у заповідних та заборонених зонах; відгородження автомагістралей правильно вибудуваними зеленими зонами; підтримка та розвиток екологічно чистого електротранспорту; використання автобусами міських автоперевізників газового палива.В такій екологічній ситації мешканці міст і промислових центрів уже давно живуть в штучному середовищі, яке формувалось, на жаль, не завжди на розумній основі. Місцеві органи влади є найбільш відповідним рівнем для організації вирішення більшості екологічних проблем, в тому числі проблеми забруднення атмосферного повітря, земель, питної води, продуктів харчування, збору та переробки відходів, збереження зелених зон.
КП «Адміністративно-технічне управління» разом з іншими структурами виконавчих органів Львівської міської ради проводить роботу щодо планування природоохоронних заходів та контролю дотримання суб’єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства.
Серед основних проблемних питань, які постали перед керівними органами місцевого самоврядування міста є питання значного впливу автотранспорту на природне середовище та збереження міських природних ресурсів, таких як відкриті водні об’єкти та зелені насадження.
Що стосується ситуації з водоймами то місті та приміській зоні знаходиться понад 40 водойм, з них 14 озер, 13 ставків, 12 потічків, понад 70 джерел, потоки та річки загальною довжиною близько 50 км.
Протягом 2000-2005 років підприємство проводило обстеження водних об’єктів, які розташовані або беруть свій початок у місті. За підсумками моніторингу можна зробити висновок, що в кожному водному об’єкті є перевищення гранично-допустимої концентрації забруднюючих речовин по декількох хімічних інгредієнтах. При цьому збільшення наявних концентрацій з роками не спостерігалось, що говорить про постійний характер забруднення. Основні причини забруднення водних об”єктів м. Львова – потрапляння в них господарсько-побутових стоків житлового сектору та різного роду відходів в т.ч. побутового та рослинного походження.
За офіційними даними у м. Львові каналізовано близько 95% житлового фонду. Проте не каналізованими залишаються будинки індивідуального сектору, в тому числі на вул. Голубця, Кримській, Брюховицькій, Глинянський Тракт, у смт. Винниках, Брюховичах, Рудно, які і є причиною забруднення потічків і річок.
Підприємства та організації, які розташовані на околицях міста мають випуски дощових скидів поза каналізаційну мережу міста, що призводить до попадання в потічки забруднювальних речовин змитих з іхніх територій.
Не всі підприємства проводять аналізи скидів від своєї підприємницької діяльності, що вимагається нормативними документами. Вже довгий час не працюють очисні споруди дощових стоків промислового вузла Рясне.
Для покращення загальної ситуації з водними об’єктами, як частиною міських природних ресурсів для їх збереження та регульованого використання доцільно визначити загальний перелік природних та штучних водойм на території міста з наданням статусу і необхідних обмежень при водокористуванні; документально визначити розміри прибережної захисної смуги та водоохоронні смуги для кожного водного об’єкту, що вимагається Водним Кодексом України.
Тільки після цього можна обгрунтовано вимагати від суб’єктів підприємницької діяльності дотримання режиму використання водних об”єктів, заборони будівництва в водоохоронних зонах.
Потічки потребують покращання санітарного стану берегової лінії шляхом ліквідації каналізаційних витоків з індивідуальної забудови, прочистки русел від намулу та сміття, укріплення берегів та інше.
Нагадаємо, 5 червня — Всесвітній день охорони навколишнього середовища.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ