16 березня стараннями о. Степана Кузишина, Судового Вікарія Стрийської єпархії УГКЦ, до Катедрального храму Успіння Пресвятої Богородиці для молитовного почитання було привезено мощі стигматика, містика та чудотворця святого отця Піо, – повідомила прес-служба Стрийської єпархії УГКЦ.
Мощі святого перебуватимуть у храмі до 28 березня 2010 року. Наступного ж дня, 29 березня зранку, будуть повернені до катедрального собору Св. Воскресіння ГНІХ міста Івано-Франківськ.
Довідка
Святий отець Піо (Франческо Форджіоне) народився 25 травня 1887 року в містечку П’єтрельчіно в побожній сім’ї Граціо та Марії Джузеппи. Вже з дитинства відчув Божий поклик до священства, а про намір посвятитись на службу Господеві розповів своїм батькам 1901 року. 1 січня 1903 року, на Новий Рік, Франческо мав об’явлення, з якого довідався, що його життя буде постійною боротьбою з силами зла. У січні того ж року він вступив до новіціяту Капуцинів у Морконе, де вже через рік одягнув монаший одяг і прийняв ім’я Піо. А 27 січня 1907 року склав довічні обітиці послуху, чистоти та убогості.
18 липня 1909 року в Морконе монаха Піо було висвячено на диякона, а 10 серпня наступного року в кафедральному храмі Беневенто з рук єпископа Паоло Скінозі він отримав священицькі свячення. Згодом настав час фізичного випробування важкими недугами, а після одужання отець Піо розпочав нелегку духовну боротьбу з демонами, які часто вночі надокучали йому в його чернечій келії.
18 березня 1918 року отця призначено до монастиря у Сан Джованні Ротондо. 20 вересня 1918 року, після роздумів над страстями і смертю Ісуса Христа під час молитви на вервиці, він отримав стигмати на руках, ногах і боці, а також інші ознаки Христових мук. Однак, не зважаючи на отримані надзвичайні дари (дар зціляти, навертати, дар білокації, безперервної молитви та сповідництва), у житті отця Піо розпочався період переслідувань, адже до Сан Джованні Ротондо почала прибувати велика кількість вірних.
У 1947 році, прагнучи виявити свою любов до бідних і терплячих, отець Піо заснував лікарню – Дім Полегшення Терпінь. Саме «Дім», бо ж задумом засновника було, щоб немічні почували себе там, як удома, і щоб цей осередок був дійсно місцем полегшення страждань за допомогою молитви і науки. Завдяки щедрості численних вірних цей задум вдалось реалізувати. 22 вересня 1968 року святий Піо відслужив свою останню Святу Літургію, а наступної ночі відійшов по вічну нагороду в обійми Небесного Отця. У момент смерті з тіла святого зникли стигмати, які він носив впродовж 50 років.
20 березня 1983 року розпочався його канонізаційний процес. У 1999 році він був проголошений блаженним, а вже 2002 року, на площі Святого Петра у Ватикані, у присутності багатотисячного натовпу вірних, Папа Іван Павло ІІ проголосив його святим.
