На Львівщині було вчинено розбійний напад на монастир. У священну обитель увійшов розбійник і, погрожуючи черниці ножем, забрав срібні вироби та гроші з церковної крамнички, – повідомили у відділ зв’язків з громадськістю ГУ МВСУ у Львівській області.
Черниці пригадують, це трапилось саме на Стрітення. Того ранку в храмі йшла Служба Божа. До однієї з монашок підійшов чоловік та попросив відчинити церковну крамничку. Сестра попрохала дочекатися завершення Богослужіння. Після відправи, коли прихожани залишили храм, чоловік ще раз звернувся з проханням зайти до крамниці.
„Після молитви я відчинила крамничку і він зайшов — розповідає черниця. Спокійно так роздивлявся все, про щось ще розмовляв зі мною. Тоді підійшов до дверей і зачинив їх за собою. Я не зрозуміла, що відбувається. Кажу: „Що сталось?”. А він витягнув ніж і страшним голосом закричав: „Гроші давай!”. Я втратила будь-яку здатність рухатись, щось говорити. Тоді він зайшов за прилавок і забрав гроші. Я ще пробувала йому сказати: „Опам’ятайся, чоловіче, схаменись”. Тоді він знову закричав таким якимось страшним голосом, таке вже не людське в нього обличчя було, звіряче.—згадує черниця. -- Сказав: „Мовчи, бо заріжу”. Наказав сидіти в крамничці ще п’ять хвилин, а сам пішов”.
З церковної крамнички грабіжник викрав кілька срібних каблучок та чотириста гривень. Налякані жінки зачинили двері монастиря та викликали правоохоронців.
Як виявилось, цього чоловіка монахині бачили у храмі й раніше. Він не раз приходив на відправи, сповідався, розглядав у церковній крамничці біблії, розмовляв з черницями.
З описів жінок правоохоронці швидко встановили особу зловмисника. Грабіжник, як з’ясувалось, був вже неодноразово засуджений. Востаннє він відсидів за гратами аж 12 років.
За деякий час вдалося з’ясувати і місце перебування зловмисника. Він переховувався в одному з сіл області у свого товариша. Там його і затримали правоохоронці. „З часу пограбування минув майже тиждень. Злочинець вже заспокоївся, – розповідає Василь Конечний, оперуповноважений карного розшуку Галицького райвідділу міліції Львова. – „Він просто не здогадувався про те, що ми зможемо дізнатися, де він може переховуватись. Коли ми приїхали, він разом з товаришем був у хаті. Ми зайшли, представилися. Сказали, що треба проїхати у райвідділ, і є кілька запитань до нього. Жодного опору він не чинив, вийшов з нами і поїхав”.
У райвідділку чоловік зізнався у вчиненому. Однак переконував, що на злочин його штовхнула лише нужда.
Зараз проти зловмисника порушена карна справа. Очевидно, він скоро знову повернеться за грати. А монахині кажуть, теж отримали з цього випадку науку – відтепер стануть обережнішими та не такими довірливими. Адже не завжди перше враження про людину правдиве.
„Такий побожний чоловік на вигляд, так щиро молився. Але не завжди зовнішній вигляд відповідає людині” – бідкаються монахині.
