28 травня у селі Антонівці Шумського району Тернопільської області відбулися поминальні заходи та освячення хреста на місці останньої криївки проводу ОУН «Яструба». Тут в нерівному бою 19 вересня 1952 року з московськими окупантами за волю України загинула підпільниця ОУН Віра Сінкевич – «Маланка», «Маруся» з с. Борщівка Лановецького району. Організаторами заходу були громадська організація «Меморіал Південна Волинь» та Шумський Пласт
На меморіальній дошці увіковічено її ім’я. Після освячення хреста і поминальної панахиди, яку провели о. Андрій з с. Іловиця і о. Тарас з с. Стіжок до присутніх звернувся о. Андрій, який наголосив: «…Ліс не сховає тих хрестів, пам’ять не зітреться».
Член правління громадської організації «Меморіал Південна Волинь» Микола Радчук, який виготовив і встановив хрест, розповів історію загибелі Віри. Так, отримавши оперативну інформацію, органами МДБ Шумського району 19.09.52р. було виявлено криївку Шумського районного проводу ОУН –«Яструба» в якій на цей час перебувала Сінкевич Віра - «Маруся» на пропозицію здатись вона відкрила вогонь і в перебігу нерівного бою героїчно загинула за волю України. Вшанувати пам’ять своєї землячки приїхали її земляки з головою Лановецької районної ради Русланою Кушнір і родичі.
Емоційною і цікавою для присутніх була розповідь племінниці Віри Сінкевич - Галини Григор’євої про свою тітку. Поділилась спогадами своєї матері про Віру, та яскраві сторінки її життя. А також про те, що естафету боротьби учасників визвольних змагань підхопило сучасне покоління. Так син Галини Григорєвої-Ярослав, брав участь в бойових діях на сході країни, будучи поранений пізнав всі жахи російського полону. А її племінник – Дмитро Харчук захищав Луганську ТЕС. Незборимий бойовий дух цих патріотів допоміг вистояти в цій боротьбі і повернутись у рідну домівку.
Члени патріотичного клубу «Пошук» з с. Борщівка славили подвиги борців за волю України, учителька Ярослава Дмітращук розповіла про патріотичну родину Віри Сінкевич (каралися у сталінських катівнях батько Степан, сестра Ольга, брат Микола, який там і помер). Односельці героїні свій виступ завершили піснею «Коли ви вмирали…», яку підхопили всі присутні.
Голова громадської організації «Лановецький Меморіал» Сергій Лисак у своєму виступі повідав про діяльність члена ОУН «Маланки». Патріотичні та освічені дівчата Лановеччини вступали до лав ОУН й допомагали розбудовувати організаційну мережу, залучати молодь, збирати продовольство, одяг, ліки для потреб УПА. 1943 р. Віру Сінкевич призначили на відповідальну роботу кущової СБ ОУН. У сфері її відповідальності було п’ять сіл, у кожному призначено розвідника, з метою виявлення ворожої німецької та радянської агентури. Своєю роботою розвідники зривали заходи окупантів з пограбування населення, вивезення молоді на роботи у Німеччину. Ще одним завданням була боротьба з дезертирством у лавах УПА. Припинено діяльність групи «Яворенка», який будучи сотенним УПА, виявив незгоду з командуванням і намагався створити власне військове формування. З приходом більшовиків навесні 1944 року Віру Сінкевич переводять у розпорядження Шумського районного проводу, де вона працювала до моменту загибелі на посаді друкарки. Член Тернопільського Меморіалу Любов Цалик прочитала авторську поезію присвячену пам'яті Віри Сінкевич.
В дволаві перед присутніми вишикувались пластуни Шумської станиці. Свій виступ розпочали з вірша «Коли вмирав герой..».. Звучали патріотичні і повстанські пісні. Присутні підхопили пісню «Ой у лісі на полянці…» і завершився захід виконанням всіма учасниками Гімну України.
«Меморіал Південна Волинь»
