25 травня в Українському католицькому університеті вшанували пам’ять трагічно загиблого журналіста Олександра Кривенка. Зокрема відбулося традиційне читання Лекції Свободи ім. Олександра Кривенка. Лекцію читала відома польська журналістка та громадський діяч Богуміла Бердиховська. Минулого року Лекцію читав журналіст газети “Дзеркало тижня” Сергій Рахманін, а позаминулого Володимир Арьєв з “5 каналу”. Богуміла Бердиховська, яка близько знала Олександра Кривенка, зазначила, що читання цих Лекцій є живим пам’ятником і втіленням ідеалів загиблого журналіста.
“Важливим є те, що прагнення Олександра Кривенка не загинули разом з ним. Зараз важливо залучити молодь до руху українсько-польського об’єднання. Наші стосунки могли б розвиватися по іншому. Могло бути протистояння або ефект “холодної води”, проте завдяки зусиллям таких людей як Олександр Кривенко цього не сталося. Нам вистачило хоробрості переступити через свої фобії” — зазначила Богуміла Бердиховська в Лекції Свободи. Також відбулося традиційне вручення нагороди за поступ у журналістиці ім. Олександра Кривенка. Цьго року її отримав кореспондент «Української правди» Сергій Лещенко за цикл статей «Син Бога» про сина Президента України Віктора Ющенка.
Сергій Лещенко на вручення нагороди прилетів літаком з Києва, оскільки як він сказав не міг зігнорувати запрошенням у Львів, бо дуже поважав Олександра Кривенка. Він коротко розповів про історію виникнення своїх псевдонімів, які придумує, пишучи прізвища відомих політиків навиворіт. І зразу ж повернувся до Києва.
Нагорода кожного року змінює свій вигляд. Цього разу це була статуетка “Лев, який придушує Змію” і 1 тисяча євро. Генеральний директор “Львівської газети” Андрій Білоус, який вручав нагороду прирівняв українських Сергія Лещенка і загалом українських журналістів до “левів” української демократії.
Кривенко Олександр Анатолійович народився 13 травня 1963 року у Львові. З квітня 1989 року - організатор і редактор самвидавчої газети "Поступ", у 1990-1991 рр. - власний кореспондент журналу "Пам'ятки України". З липня 1991 р. до квітня 1995 р. - головний редактор газети "Пост-Поступ". З травня по листопад 1995 року працював головним редактором інформаційних програм - "Вікна", "Вікна в світ" – Міжнародного медіа центру "Інтерньюз", у 1996 році став головним редактором Телевізійного інформаційного агентства "Вікна". З лютого 1998 р. до червня 1999 р. працював головним редактором "Телевізійної служби новин" на телеканалі 1+1. З березня 1999 р. до грудня 2000 р. був головним редактором тижневика "ПіК". Наприкінці 2001 р. повернувся до активної політики. Був членом президії Громадського комітету опору "За правду", протягом кількох місяців виконував обов’язки прес-секретаря Форуму національного порятунку. Але внаслідок незгоди з діями і намірами деяких учасників ФНП залишив посаду. З лютого 2002 р. Кривенко очолював незалежний проект "Громадське радіо". Домагався отримання ним ліцензії на мовлення, але без успіху.
Загинув вночі з 8 на 9 квітня 2003 року в автокатастрофі.
У пам'ять про О.Кривенка його друзі щороку 13 травня присуджують премію його імені українському журналістові - носієві вартостей, що їх плекав Олександр.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ