Напередодні великого православного свята Водохреща активісти луцького Євромайдану завітали з колядою до осель волинських чиновників. Близько сорока автівок вирушили від Тетрального майдану до помешкань тих, хто сьогодні на Волині є оплотом влади і відповідальний за репресії учасників мирних акцій протесту. Повідомила прес-служба луцького Євромайдану.
Зокрема, у повідомленні скзано: "Жодні "драконівські закони" не стануть на перешкоді мирному виявленню позиції громадян та захисту своїх прав та свобод», - переконані лучани, котрі вирушили з колядками та побажаннями до домівок «панів-господарів».
Першим «віншували» губернатора області Бориса Клімчука.
…Вулиця в Теремно, котру в народі називають «вулицею Кривицького-Клімчука» такої коляди певно ще не бачила. Майже сотня лучан, несучи символічну «йолку», мирно пройшлася до воріт оселі губернатора, звернулася з традиційним «Ой чи є, чи нема пан господар дома?», заспівала колядку.
«Пан господар» до колядників вийшов. Від імені громади до нього звернувся депутата облради, один із репресованих активістів Ігор Гузь з привітаннями зі святом та щирими побажаннями від імені всіх волинян.
-Бажаємо Вам якнайскоріше вийти зі злочинної організації, котра іменує себе Партією регіонів, засудити диктатуру, написати заяву про відставку з посту губернатора і вийти з людьми на Майдан, - ось такі головні зичення волинян представнику Президента в області.
Пан Клімчук краян слухає ніби і доброзичливо, але нервове напруження приховати важко. Ще б пак – навіть прийняття бандитських законів не стало на заваді людям прийти до його оселі і глянути відверто в очі очільнику області.
«Дякую всім за привітання і Коляду. Побажання ваші я почув», - губернатор як завжди дипломатичний, але на диво лаконічний. Насамкінець звертаючись до віншувальників додав: «Я молю Бога, щоб зберіг нашу Україну такою, як вона є». Цікаво – що малося на увазі? Якщо йдеться про територіальну цілісність і суверенітет – то тут ми з паном Клімчуком, певно що солідарні. Але «лишати, так як є» стан речей в країні українці точно наміру не мають.
Втім, Борис Петрович, як виявилося, господар ще доволі гостинний. Головний прокурор Волині Андрій Парака давнім український звичаєм вітати Коляду знехтував. Можливо, вдома не виявилося… Що ж, активісти лишили пану прокурору подарунок – транспарант на дверях під’їзду із закликом піти у відставку. А цікаві сусіди, котрих у вікнах та на балконах послухати євроколядки зявилося немало, неодмінно передадуть решту побажань, зокрема, припинити репресії проти активістів Луцького Євромайдану.
Далі Євроколядники вирушили до Рожища, де мешкає олова Волинської обласної ради Володимир Войтович, котрий активно підтримує Партію регіонів та «доклав руку» до репресій молодих людей, котрі не побоялися у мирний спосіб виявляти свою громадянську позицію.
І теж - «а у відповідь тишина»… Чи то ніхто не чекав в гості активістів, чи навпаки – до їх приходу ретельно приготувалися, затаївшись у помешканні, невідомо…
Але Рожище – містечко невелике. І голос громади чули певно не лише ближні сусіди пана Войтовича.
«Бажаємо Вам піти у відставку якнайскоріше, повернутися в Рожище, знайти тут роботу і працювати на благо України, відмежувавшись від банди», - від імені всіх активістів Луцького Майдану звернувся до голови облради Ігор Гузь.
І насамкінець – будинок, де знаходиться квартира начальника управління МВС України уВолинськійобласті Олександра Терещука. «Там, де люди – там і я», - таке улюблене гасло головного міліціонера Волині на цей раз не підтвердилося, до людей він так і не вийшов. «У відрядженні», - сказали його колеги правоохоронці котрі супроводжували машини євроколядників.
Що ж, відрядження – так відрядження. Співати колядок не стали, але символічну «йолку» в подарунок лишили. Просто серед купи невивезеного напередодні великого свята сміття перед під’їздом Терещука. І побажання озвучили, незважаючи на відсутність вдома господаря – кажуть, у міліціонерів і стіна мають вуха, отож, активісти, певно, непочутими не лишаться…
Припинити зловживання владою, припинити репресії проти учасників мирних акцій, перестати прислуговувати злочинній владі, згадати про честь офіцера, ну і звісно, піти у відставку – побажання «традиційні», як і решті чиновників…
Після всіх запланованих на цей день вітань Ігор Гузь подякував всім небайдужим лучанам та волинянам, хто взяв участь в акції і пообіцяв правову підтримку в разі переслідувань з боку різних служб, зокрема, ДАІ.
І головне – для чого це потрібно?
Якщо у когось, незважаючи на всі події ще виникають подібні питання, або ж якщо хтось впав в сонний настрій «а що воно дасть?», нагадуємо: всі чиновники, всі представники партії регіонів, тут, на Волині і в Києві – перш за все люди. Ми зараз не в морально-етичному аспекті, а чистому у фізіологічному. Тобто – вони бояться, втомлюються, вимотуються фізично від справедливого тиску народу.
І в цьому – наша зброя. Ви думаєте, їм психологічно легко дивитися в очі громади, котра прийшла їх мирно вітати і нагадати – ви живете серед нас, не забувайте про це, у Межигір’ї всім місця не вистачить?.. Повірте – нелегко.
Вони – бояться. Інакше б не було цих «драконівських законів», які є нічим іншим, ніж продуктом їх страху. Ми – боятися не повинні.
Сьогоднішня акція Луцького Євромайдану довела: навіть при всіх обмеженнях і диких законах є мирний спосіб нагадувати, що ми люди, народ, нація і коритися диктатурі наміру не маємо".
