Слухай онлайн
Cуспільство

Нардепи-регіонали в боротьбі з одержувачами грантів "переплюнули" російських і американських колег

Автори скандального закону №3879 регіонали Володимир Олійник і Вадим Колесніченко посилалися на досвід США і Росії, обґрунтовуючи вимогу до фінансуються з-за кордону організаціям про реєстрацію в статусі "іноземного агента".

Про це в статті для ZN.UA пише оглядач Валентина Самар.

Проте між українським законом, атакуючому значну частину інститутів громадянського суспільства і незалежних ЗМІ, і американським "Актом реєстрацію іноземних агентів" (Foreign Agents Registration Act (FARA) існує велика різниця.

Вона полягає в тому, кого вважати іноземним агентом, і що розуміти під політичною діяльністю. В американському випадку мова йде про фізичних або юрособи, що діють "за наказом, на прохання, під керівництвом або під контролем іноземного принципала" і при цьому займаються політичною діяльністю в його інтересах.

Під політичною в Акті розуміється діяльність, спрямована на зміну позиції федерального уряду США або частини населення з приводу внутрішньої або зовнішньої політики США або по відношенню до іноземному уряду або політичної партії. При цьому Акт передбачає, що до іноземним агентам не відносяться новинні ЗМІ і прес-служби, газети та інша періодика, якщо власниками на 80% і керівниками медіа є громадяни США, і якщо це ЗМІ не фінансується закордонними урядом, партією або компанією.

Російський варіант, так само, як і український, "заточений" на протидію фінансової допомоги інститутам громадянського суспільства і незалежних ЗМІ з-за кордону, все ж має перелік винятків: до політичної діяльності, є головною для визначення організації "іноземним агентом", в Росії не належить діяльність у галузі науки, культури, мистецтва, охорони здоров'я, профілактики та охорони здоров'я громадян, соціальної підтримки і захисту громадян, захисту материнства і дитинства, соцпідтримки інвалідів, пропаганди здорового способу життя, фізичної культури і спорту, захисту тваринного і рослинного світу, а також благодійна діяльність.

Автори і замовники українського закону, судячи з усього, вирішили, що такий виняток - розкіш для громадських організацій та благодійних фондів України.

Крім того, український закон зобов'язує щомісяця і щокварталу публічно "відзначатися" в якості іноземного агента, публікуючи звіти (у тому числі - в центральній офіційній пресі). Крім того, організація зобов'язана внести слова "іноземний агент" назва організації. (А якщо це був одиничний грант - потім усі документи треба знову міняти, по суті, перереєструвати організацію). І, головне, такі організації позбавляються статусу неприбуткових. Загалом, все зроблено для того, щоб відбити бажання отримувати гранти. Ті ж, хто продовжить, буде мати адміністративний пресинг і психологічний, тому що статус "іноземного агента" буде використовуватися як клеймо для цькування неугодних.

Російський журналіст Олександр Горшков, ознайомившись на прохання ZN.UA з законом "Колесніченка-Олійника", знайшов якісь відмінності від російських реалій, однак вважає, що біда - не в самих законах, а в тому, як вони застосовуються на практиці.

"А тут у нас з вами схожа ситуація, оскільки закони застосовуються вибірково. Тому "іноземним агентом", що займаються політичною діяльністю, ризикує стати будь-яка громадська організація, оскільки можна трактувати як завгодно. Ось, припустимо, якась організація бореться за порятунок лютіков. Для цього треба прийняти закон, що вимагає впливати на політиків, депутатів. Ось вам і передбачене законом вплив на рішення органів влади. І такі випадки були: "агентами" намагалися зробити організації з захисту тварин", - розповів Горщиків.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...