Слухай онлайн
Культура  |  Історія

Народна сорочка Львівщини: показали сім маловідомих сорочок 30-40-х років ХХ ст

Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького показав давні народні сорочки з Львівщини.
Фото - Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Фото - Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Фото - Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Фото - Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Фото - Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького
Фото - Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького

Після захоплення прекрасними вишиванками з густо зашитими рукавами жіночих сорочок Поділля та Покуття чи багато розшитими бісером сорочок Буковини шанувальників та дослідників народної ноші щораз частіше цікавить власне Львівщина.

З нагоди Дня вишиванки пропонуємо до огляду сім маловідомих сорочок 30-40-х років 20 століття із різних районів Львівської області: Жовківського, Перемишлянського, Буського, Кам’янка-Бузького, Золочівського, Мостиського, Радехівського.

Як розповіла у коментарі Гал-інфо наукова працівниця музею, яка працювала над створенням цієї  виставки Люба Сварник, сорочки з Яворівщини, Сокальщини та недавно експоновані на музейній виставці сорочки зі Жидачівщини є достатньо збережені в значній кількості у музейних колекціях та пропаговані дослідниками в опублікованих матеріалах.

"Пропоновані сорочки - поодинокі експонати, які придбав Музей в 70-90-х роках ХХ ст., становлять тепер неабияку цінність, бо мають свою ідентифікацію, що є матеріальною культурною метрикою певного району. Звичайно, вибір невеликий, а тому і унікальний. Там, де він більший, при виборі бралися до уваги інші фактори – час виготовлення та побутування, а це 30-40-і рр. ХХ ст.

У цей час сорочки шилися як вручну так і машиною з домотканого лляного чи бавовняного фабричного полотна. Вони короткі, довжиною за коліна (деякі - з доточеною підточкою.) Крій – «уставковий по пітканню», де плечова прямокутна частина «уставка» з прямокутними пілками полотна переду та спинки пришивається по лінії піткання (по вужчій стороні пілки) прирівнюючись до краю. Рукав прямий з підрукавним клином, завершується прямокутними манжетами «дудами», чи зібраними у зустрічні складки «мінькетами». Горловина призібрана у виложистий комір, або у невисокий комір-стійку. Пазушний розріз досить довгий, застібається гудзичками.

Сорочки вишиті нитками ДМС хрестиком за давньою уставленою схемою: по уставці, комірі дудах. В деяких сорочках вишивка спускається на поле рукава, та розташовується обабіч пазухи. Поєднання давнього геометричного мотиву з рослинним – ведучий орнаментальний декор цього періоду, а мотив трояни в дивовижній інтерпретації прослідковується в кожній сорочці. Двобарвність щораз частіше насичується іншими кольорами. Дрібні мотиви давніх сорочок, які збагачені багаточисельними цяточками, штрихами, стебнівочкою, з витонченою, ненав’язливою, контурно підкресленою вузькою лінією, стають другорядними в декорі сорочок 30-40-х років ХХ ст, а ведучі мотиви збільшуються в розмірі", - сказала Любов Сварник.

Музичний супровід - Ярослав Джусь, бадура.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...
");