Близько 150-ти представників української національної меншини зійшлися біля церкви св. Климентія неподалік Карлового мосту і празькими вуличками вирушили до курантів на Староміській площі. Повідомила Оксана Мойсенюк.
Тут вони вшановували пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років та виступали на підтримку європейського курсу України. Мітинг організували за допомогою соціальних мереж та «сарафанного радіо».
«Спочатку ми готували сьогоднішню акцію, щоб відзначити 80-ту річницю Голодомору, адже ми робимо це в Празі вже 5 років поспіль, - пояснює організатор Богдан Костів. - Але взявши до уваги події в Україні останніх днів, вирішили об’єднати її з протестом проти припинення підготовки до підписання угоди про асоціацію з ЄС».
«Коли Україна – на роздоріжжі, ми не маємо права мовчати. Ми не маємо права опускати рук. І точно не можемо стояти осторонь. Євроінтеграція – єдиний шлях, що вселяє надію на краще. На Вацлавській площі чи Майдані Незалежності, ми будемо говорити на повен голос!» - йшлося на офіційній сторінці акції в соціальних мережах.
Ідею відразу підхопили небайдужі всіх поколінь та передусім молодь і студенти. На празькому ЄвроМайдані на їхніх грудях – жовто-блакитні стрічки. В руках – національні прапори та транспаранти з написами «Путін, руки геть від України!», «Європа потрібна Україні!», «Європо, допоможи!», «Україна – це частина Європи!». На вустах – національний гімн, народні пісні та лозунги «Слава Україні! Героям Слава!», «Україна понад усе!», «Києве, ми з Тобою!».
«Ми сьогодні тут, бо хочемо продемонструвати свої євроінтеграційні прагнення та висловити солідарність з Києвом, - каже студентка Катерина. - Ми щиро хочемо в Європу і сподіваємось, що старання людей на київському Майдані Незалежності матимуть позитивний результат. Ми з ними!».
Празький ЄвроМайдан відбувся у самому серці Праги – на Староміській площі, чим привернув до себе увагу чималої кількості туристів. Туристичні групи різних національностей зупинялися біля мітингувальників та просили пояснень. Молоді активісти радо розповідали про суть акції та роздавали заздалегідь приготовлені листівки про Голодомор та євроінтеграцію англійською та чеською мовами. Китайці, іспанці, німці, грузини та інші фотографувалися опісля з українськими прапорами.
Хода мітингувальників попрямувала згодом на Ольшанське кладовище, де спочивають представники української інтелігенції, як от поет Олександр Олесь, його дружина Віра Кандиба, сестра Лесі Українки Оксана Косач-Шимановська, представники ОУН, УПА та багато інших українців. Тут були запалені свічки та прочитані молитви, а в церкві св. Климентія під проводом отця Василя відбувся молебень за євроінтеграцію України.
Варто додати, що офіційна Прага не знаходить логічних причин відмови української влади від підписання асоціації України з ЄС. Зокрема, колишній міністр закордонних справ Чехії, лідер політичної сили «Топ-09» Карл Шварценберґ, у інтерв’ю Радіо Свобода висловив побоювання, що обравши курс на Схід, Україна швидко втратить свою незалежність, а це обернеться трагедією як для неї, так і для Європи.
