Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

"Недостатньо чорний для цієї ролі": що таке колоризм, через який критикують Віла Сміта

Цього тижня стало відомо, що Віл Сміт може зіграти у новому фільмі "Король Річард", який розповість історію Річарда Вільямса - батька знаменитих тенісисток Вінус і Серени Вільямс. Про це пише ВВС Україна.
Тіша Кемпбелл і Тичина Арнольд, акторки з серіалу "Мартін"

{{1}}

Попри те, що актор ще не підтвердив своєї участі у зйомках стрічки, чимало прихильників вже висловили своє захоплення від цієї звістки.

Втім, знайшлися й ті, кого вибір Віла Сміта для цієї ролі не влаштовує: і справа не в його акторських здібностях. Критики вважають, що відтінок шкіри актора занадто світлий. Про це пише ВВС Україна.

Впродовж останніх років Голлівуд зробив чимало для того, аби представники меншин частіше з'являлися на екрані. Проте проблема колоризму залишається невирішеною.

Що таке колоризм?

Перш ніж сказати "Ох же ж, знову ці проблеми ніжинок-міленіалів", знайте: ця проблема не нова.

У США колоризм існує ще з часів рабовласництва, коли відтінок шкіри темношкірих часто визначав, яку роботу вони виконуватимуть.

У той час, коли раби з темнішою шкірою виконували виснажливішу роботу на плантаціях, рабам зі світлішою шкірою часто дозволялося працювати в будинку і виконувати хатню роботу.

Причина таких преференцій - світлошкірі раби часто народжувалися внаслідок того, що американські рабовласники ґвалтували своїх темношкірих рабинь.

З часом відносно світлий відтінок шкіри став свого роду інструментом виживання, і подекуди навіть сприймався як бажаний.

Багато хто вважає, що ці стереотипи панують в Голлівуді і дотепер.

Колоризм у Голлівуді

"Світліші темношкірі для мейнстрімного кіно завжди були більш прийнятними", - каже письменниця і колумніст видання Dazed Болу Бабалола.

Вона додає, що досвід світліших і темніших темношкірих сильно відрізняється один від одного.

На думку Болу Бабалоли, темніші темношкірі часто зображуються як більш "тваринні" і "сексуалізовані", в той час як світліші - як більш витончені, менш загрозливі і загалом симпатичніші.

{{2}}

Цю тенденцію було добре видно у популярному сіткомі 1990-х років "Мартін": світлошкіра подруга головного героя - весела і добра, в той час як її темніша найкраща подруга - нахабна і груба.

Скандалів, пов'язаних з колоризмом, у США було чимало. Під шквал критики потрапила, зокрема, Зої Салдана. Акторка погодилася зіграти роль Ніни Сімоне, і багато хто вирішив, що це неприйнятно якраз через відносно світлий відтінок її шкіри.

Критиків обурило, що у фільмі Салдана носитиме темний макіяж і накладний ніс - щоб бути більш схожою на легендарну співачку.

{{3}}

Висловлювалися навіть родичі Ніни Сімоне, які заявляли, що акторка Віола Девіс, приміром, була б набагато кращим вибором для цієї ролі.

Це - лише один приклад.

Варто розуміти, що колоризм - це проблема, характерна не лише для американської кіноіндустрії. Схожу ситуацію можна спостерігати і в Індії, де провідні ролі, як правило, віддають акторам зі світлішим відтінком шкіри.

"Чорна пантера" і зміна правил гри

Тріумф фільму "Чорна пантера", де багато персонажів саме чорношкірі, зробив чимало для того, аби правила гри в Голівуді змінилися.

Шторм, героїня Marvel, - потомок африканських жриць, і в оригінальних коміксах зображувалася саме як темношкіра. Проте в більшості екранізацій її постійно грали актори з відносно світлим відтінком шкіри.

Спочатку її роль виконувала Хеллі Беррі, потім - Александра Шипп. Остання взагалі називала дискусії про те, що їй не варто виконувати роль Шторм, "дурними".

{{4}}

"Ви не можете на повному серйозі сказати мені, що я не маю права грати кольорову жінку лише тому, що мій колір шкіри не співпадає з тим відтінком олівця Crayola, яким цей комікс малювали у 1975 році, в цьому немає взагалі ніякого сенсу".

"Якщо ми всі об'єднаємося і скажемо "Ні, цю роль має грати більш темношкіра!", студія скаже "Ви божевільні" і знайде когось іще", - міркувала актриса в одному з інтерв'ю.

Але все змінилося після "Чорної пантери".

Окрім шаленого касового успіху цієї стрічки, всі говорять і про те, що це гімн "чорної краси".

Багато хто вважає, що у "Чорній пантері" темношкірі вперше представлені у такій кількості, та ще й в настільки позитивному і навіть героїчному світлі.

Виконавчий директор Британського кіноінституту Матьє Аджан погоджується: "Ми не можемо ігнорувати той факт, що темношкірі актори дуже довго були маргіналізовані у кіноіндустрії".

Втім додає, що все ж вважає Віла Сміта непоганим вибором для майбутнього фільму про Річарда Вільямса.

"Він зірковий актор з величезним досвідом. Окрім відтінку його шкіри, є дуже багато інших причин, аби саме він зіграв цю роль".

"Я не вірю, що в цьому конкретному випадку мова йде про якийсь колоризм, але я згоден, що в індустрії дійсно є така проблема".

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ