Стає очевидним, що в умовах стагнації економіки України, хронічних проблем із наповненням державного бюджету Кабінет міністрів України для реалізації своєї популістичної політики обрав найбільш простий та досить ризиковий шлях – посилення боргової залежності держави, – повідомила Головна служба інформаційної політики секретаріату президента.

І як не прикро констатувати – це є стратегією діючого уряду, йдеться у повідомленні. На нараді 27 серпня п.р. з керівниками підприємств авіабудівної галузі Прем’єр-міністр України Ю.Тимошенко заявила: «Нам не просто можна, необхідно збільшувати борги» та підкреслила, що це є принциповою позицією уряду.

У зв’язку з цим Секретаріат Президента України вважає за необхідне надати оцінку ризикам, що випливають з такої політики.

1. Починаючи з минулого року, Кабінетом міністрів зламано започатковану з 2000 року урядом В.Ющенка тенденцію щодо скорочення відношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП. Якщо на кінець 2007 року цей показник було скорочено до 12,4%, то на кінець минулого року ми вже мали 20%, у поточному році лише на кінець липня - майже 27% (виходячи із середнього значення номінального ВВП за консенсус-прогнозом, проведеним Мінекономіки у липні 2009 року).

2. Темпи залучення позикових ресурсів є рекордними за період каденції останніх урядів. Якщо за 2006-2007 роки державний борг зріс на 12,9%, то з 2008 року він зріс у 2,6 разу, досягнувши станом на 31 липня 2009 року майже 185 млрд. грн. Це складає 96% встановленої законом про Державний бюджет на 2009 рік граничної межі (193 млрд. грн.).

Швидкість здійснення державних запозичень до державного бюджету у січні-липні поточного року становить майже 275 млн. грн. за день.

Аналогічна ситуація з гарантованим державою боргом. Уряд так захопився наданням дозволів на залучення кредитів під державні гарантії, що на сьогодні їх обсяг (понад 40 млрд. грн.) вже перевищив граничний рівень, встановлений законом (37 млрд. грн.). З початку 2008 року уряд збільшив суму гарантованого боргу більш як учетверо, або на 53,6 млрд. гривень, яка на 31 липня 2009 року сягнула 71,1 млрд. гривень.

3. Зростання обсягів запозичень відбувається в умовах суттєвого зростання їх ціни. Якщо на початку цього року ОВДП для залучення коштів до бюджету розміщувалися з дохідністю 15,6%, то у липні вже були випадки залучення коштів під 28%. Для порівняння - у 2006-2008 роках внутрішні запозичення здійснювалися в середньому під 9-11,5%.

Таким чином державі доведеться нести значні витрати з обслуговуванням державного боргу в наступних роках. Крім того, необхідно врахувати, що вже в поточному році на обслуговування державного боргу в бюджеті закладено більше 15 млрд. грн., що в 2,2 разу більше, ніж заплановано видатків державного бюджету на фінансування охорони здоров’я.

4. Використання залучених коштів відбувається не на реалізацію інвестиційних проектів, кошти від окупності яких мають стати джерелом погашення відповідних кредитів, а в основному на проїдання. Так, за 7 місяців п.р. із сформованого урядом ресурсу для фінансування дефіциту загального фонду бюджету (40,6 млрд. грн.) на фінансування видатків використано 17,9 млрд. грн. При цьому залишки готівкових коштів за загальним фондом державного бюджету зросли на 22,7 млрд. грн., які будуть використані на поточні видатки в майбутніх періодах та погашення основної суми державного боргу. Водночас до спеціального фонду бюджету, у складі якого створено Стабілізаційний фонд, що мав би відіграти у кризових умовах роль локомотиву розвитку економіки, залучено на внутрішньому ринку лише 1,3 млрд. гривень.

Те саме стосується і залучення коштів під державні гарантії, яке відбувається переважно на різні потреби поточного характеру.

З прийнятих урядом 12 рішень щодо надання дозволів на залучення кредитів під державні гарантії тільки три спрямовані на реалізацію інвестиційних проектів. Решта передбачає фінансування витрат з оплати газу, інших поточних витрат бюджету та державних підприємств.

У зв’язку з цим виникають значні ризики щодо джерел погашення в майбутньому таких значних обсягів боргових зобов’язань.

Уникнення необхідності здійснювати реформи, реальні антикризові заходи та підміна їх на борги, за якими в кінцевому підсумку будуть розраховуватися сумлінні суб’єкти господарювання та пересічні українські громадяни, за рахунок доходів яких формується державний бюджет країни, поглиблює наслідки кризи для України.

Яскраві рекламні проекти, на які урядовці щоденно витрачають сотні мільйонів запозичених гривень, не замінять людям якості життя, належного фінансування освіти та охорони здоров’я, які можна було б здійснити за рахунок цих коштів.