Слухай онлайн
Cуспільство

Нещастливий пенальті Щастливого

Футболісти ФК „Львів” у матчі 1/8 фіналу розіграшу Кубка України на своєму полі в серії післяматчевих пенальті поступилися харківському „Металісту” – 8:9 (основний час – 2:2; додатковий час – 0:0; пенальті – 6:7).
20 вересня нинішнього року футболісти ФК „Львів”, які в національній першості виступають серед клубів першої ліги, у матчі 1/16 фіналу Кубка України несподівано для всіх зуміли залишити за бортом престижного турніру своїх земляків з вищолігових „Карпат”. Тоді „міщани”, зігравши в основний і додатковий час внічию (1:1), краще за суперників виконали післяматчеві пенальті (3:0). Близькими до ще однієї сенсації підопічні Богдана Бандури були і в матчі з іншим представником елітного дивізіону вітчизняного футболу харківським „Металістом”.
Щоправда на 18-й хв. матчу більшість глядачів, які погожого осіннього дня минулої середи заповнили трибуни львівського стадіону СКА, вважали, що цього разу швидше за все їм не доводеться стати свідками захоплюючого кубкового протистояння. Адже на цей момент рахунок став 2:0 на користь „Металіста”. Спочатку на 12-й хв. атака гостей призвела до кутового, після подачі якого Сергієм Костюком господарі програли боротьбу на другому поверсі і Анатолій Діденко проштовхнув м’яч у сітку воріт господарів – 1:0. А за шість хвилин у штрафний майданчик гостей увірвався білоруський легіонер харків’ян Аляксандр Данілов, де його прохід стрибком у ноги руками вперед намагався ліквідувати воротар львів’ян Олександр Бабак. Чи був контакт між воротарем і гравцем сказати важко, але арбітр матчу Євген Венгер з Києва без вагань вказав на „точку”. Вирок судді холоднокровно виконав Олесандр Рикун – після його удару з 11-метрової позначки м’яч і Олександр Бабак опинилися в різних кутах воріт – 2:0.
Та виявилося, що такий початок зустрічі не зламав віру „міщан” у власні сили. Господарі, скориставшись тим, що гості дещо заспокоїлися, вже через п’ять хвилин скоротили відставання до мінімуму, тим самим вернувши інтригу в матчі. Сталося це після атаки віялом справа наліво, в фіналі якої один з братів-близнюків Баранців Георгій віддав пас Костянтину Деревльову, і той низом спрямував м’яч повз Олександра Гуменюка – 2:1. ФК „Львів” ще до перерви мав кілька нагод аби зрівняти рахунок. Однак до кінця першої 45-хвилинки голів глядачі більше не побачили.
Те що не вдалося наприкінці першого тайму, футболісти ФК „Львів” зробили в другому. На 63-й хвилині після діагональної передачі справа в карний майданчик „Металіста” Олег Глушок відверто завалив Олександра Жданова, і Юрій Войтович, який в перерві замінив Тараса Гамарника, не менш майстерно від Олександра Рикуна, реалізував пенальті – 2:2.
В подальшому харків’яни перехопили ініціативу і поступово нарощували напругу біля воріт Олександра Бабака. Щоправда і львів’яни при першій ліпшій нагоді намагалися контратакувати. Треба зазначити, що „міщани” мали кілька непоганих шансів вирвати перемогу в додатковий час, але нічого з того не вийшло. Змарнували свої нагоди і підопічні Мирона Маркевича. Отож основний і додатковий час завершився внічию – 2:2, і володар чвертьфінальної путівки мав визначитися в серії післяматчевих пенальті.
На відміну від зустрічі ФК „Львів” – „Карпати”, цього разу футбольна лотерея вийшла довгою і непередбачуваною. Команди пробили аж по вісім ударів. Вирішальною, коли команди били до першого промаха, стала невдала спроба захисника ФК „Львів” Сергія Щастливого повторити удар з 11-метрової позначки форварда київського „Динамо” Артема Мілевського на молодіжному Euro-2006 в Португалії та в 1/8 фіналі чемпіонату світу в Німеччині. Однак Олександр Гуменюк розгадав намір Сергія Щастливого і без проблем впіймав м’яч. А от ще один білоруський легіонер харків’ян Сяргєй Кузняцов Олександру Бабаку шансів не залишив.
Незважаючи на поразку земляків, львівські вболівальники гідно оцінили їхні дії на полі і провели їх у роздягальню оплесками та вигуками „Молодці!”. Напевне тепер прихильників у ФК „Львів” стане значно більше.
Мирон Маркевич (головний тренер „Металіста”):
-- Як ви бачили, до Львова ми приїхали практично другим складом. З гравців основного складу на поле вийшли лише Данілов та Рикун. Останній не грав в останньому матчі чемпіонату з донецьким „Металургом” і сам попросився зіграти у Львові, аби після тижневого лікування пошвидше набрати необхідних кондицій. Стосовно гри, то вона залишила двояке враження. З одного боку, ми володіли ініціативою, але з іншого – після другого забитого голу футболісти „Металіста” зупинилися. І тоді свою роль зіграли самовіддача гравців ФК „Львів”, палка підтримка на трибунах львівських вболівальників та величезне бажання місцевих футболістів. Однак відрадно, що нам все ж вдалося виграти... А команді ФК „Львів” та її головному тренерові і моєму товаришу Богданові Бандурі я хочу побажати успішних виступів у першості і всього найкращого. 
Богдан Бандура (головний  тренер ФК „Львів”):
-- Ще перед грою ми, тренери, казали футболістам, що основне у цьому матчі – проявити самовіддачу, підтримати ігрову дисципліну.Тому ставленням хлопців до роботи я задоволений. Щоправда на початку поєдинку не всі гравці справилися з емоціями, що й призвело до двох голів у наші ворота. Причому перший було забито після подачі кутового. А ви самі бачили, що в рості ми доволі суттєво поступаємося харків’янам. Проте команда не зламалася, футболісти поступово прийшли до тями і зуміли перехопити ініціативу. Хоча, якщо брати до уваги весь матч, то м’ячем більше володів „Металіст”, але ми все ж зуміли зрівняти рахунок. А в додатковий час, якби нам трішечки пофортунило, то могли б і перемогти. Погодьтеся, для перемоги не вистачило мінімуму. Так що грою ми цілком задоволені, а результат... Ну, ви ж самі розумієте, що післяматчеві пенальті – це лотерея.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...