Упровадження нової транспортної схеми в Львові спричинило багато галасу. Чому так сталося і що робити?Із цими запитаннями Гал-інфо звернулося до одного із співавторів транспортної схеми старшого викладача кафедри «Транспортні технології» «Львівської політехніки» Юрія Ройка.
– Яку лепту у розробку нової транспортної схеми внесла «Львівська політехніка», яка, як відомо, виступила у ролі партнера головного виконавця французької фірми «Луїс Бергер»?
– Наша група науковцівскладалася з 7 осіб. Робили дослідження нової транспортної схеми, завдяки якому вдалося встановити приблизну напруженість пасажирського потоку в різних частинах міста. Компанія «Луїс Бергер» дала нам технічне завдання оптимізувати маршрут, надати перевагу електротранспорту, розвантажити центральну частину міста. Виконавши роботу, ми передали її замовнику.
– Так, але ваша робота викликала неабияке невдоволення львів’ян.
– Ми також не задоволені. Розроблена транспортна схема не була впроваджена так, як ми рекомендували. Першою значущою проблемою є єдиний квиток. Такий квиток здешевив би поїздку, тому що пересадка з одного виду транспорту на інший має бути безоплатною. Зрозуміло, що людей обурює, коли доводиться робити кілька пересадок й платити 4-6 грн.
Іншою перевагою єдиного квитка є те, що водій практично не витрачає часу на те, щоб, скажемо так. бути касиром.Уявімо ситуацію, коли в центрі міста на трансферній зупинці заповнюється автобус, який йде радіальним маршрутом. В маршрутці може перебувати 30 – 40 пасажирів. Отож, водію доводиться одночасно брати гроші за проїзд, видавати квитки і решту, а це втрата 20-30 хвилин, порушення графіку. До того ж водій повинен бути пильним на дорозі. Якщо маємо єдиний квиток, то він і не відволікається на не властиві йому функції. Але 29 грудня 2011 року міська рада скасувала перехід до єдиного квитка.
Другою проблемою є те, що не всі водії дотримуються графіку руху. Оптимізувавши мережу, ми намагалися розвантажити центр Львова. Нам це вдалося, і через центр маршрутів поменшало на одну третю. Однак рекомендована нами схема руху стане дієвою лише за умови, що на кожній зупинці буде графік руху з похибкою 1-2 хвилини і він буде дотриманий. Цього поки що нема..
– Які саме дослідження ви провели?
– Ми розбили місто на704 транспортні зони і визначили, яка густота населення кожної з них. Одразу ж передбачали, що будуть неточності, оскільки те, що людина офіційно проживає на якійсь вулиці, зовсім не означає,що вона там справді живе. Але в проекті, який подали компанії-замовнику, ми передбачили уточнення маршрутів, у тому числі за зверненнями громадян.
– Чи узгоджують з вами, як зі співавторами проекту,корективи, що нині вносять у транспортну схему?
– Ми передали проект і на цьому наша співпраця завершилась. Ми свою роботу виконали. Тому жоднихзмінз нами ніхто не повинен узгоджувати. Всі додаткові маршрути, які нині з’являються погоджують органами місцевого самоврядування. Кафедра виконала суто дослідницьку частину цього проекту, впровадження нової схеми транспорту, інформування про неї населення– це компетенція органів місцевого самоврядування.
– Як ви б оцінили професійний рівень компанії «Луїс Бергер»?
– «Луїс Бергер» – це компанія, яка розробила багато інфраструктурних проектів, у тому числі і транспортних. І ці проекти компанія впроваджувала не лише в країнах Третього світу, як десь там стверджували. В резюме компанії чітко зазначено, що її послугами користувались країни Центральної та Західної Європи, а також країни Близького Сходу та Латинської Америки. Коли Європейський банк реконструкції та розвитку виділяє гранд, він дає консультантів, які стежатьза використанням коштів. ( Нову транспортну схему для Львова розробили коштом ЄБРР). До того ж,. «Луїс Бергер» – одна з тих компаній, що є акредитованою ЄБРР. А це не якийсь там не відомий банк, усі його знають.
–Далі. Основною сферою діяльності цієї французької компанії є транспорт – усі форми транспортних систем, зокрема автомобільні дороги та магістралі, лісові, сільські дороги, залізниці. На сайті «Луїс Бергер» розміщено 51 сторінку зінформацією про компанію. Це поважна наукова установа, є документ на основі якого й приймалося рішення про співпрацю.
– Звідки, на вашу думку, в львів’ян таке несприйняття нової транспортної схеми?
– Будь-які зміни є дискомфортними.Це все звичка. Ми звикли до того, що щоднядістаємося на роботу чи в університет за усталеною схемою. А звідси й таке небажання щось змінювати. Але неправильно думатитільки про те, аби було добре мені. Нова транспортна схема має обкататись.
– Стільки часу вона повинна «обкатуватись»?
– Не думаю, що це займе кілька років. Мережу, яка нині є, треба виконувати, інтервалів руху – дотримуватись, людей – інформувати. Це три основні сходинки, без яких жодна система не буде існувати. Все це повинно відбуватися по-етапно. Зокрема, наступним етапом транспортної реформи є створення Центру керування рухом, який тепер добудовується на вул. Коновальця. Черговий етап – паркування. Власне, нині аналізуємо ситуацію, адже часто місця для паркування громадського транспорту займають звичайні автомобілі.
– Як довго, на вашу думку, львів’яни адаптовуватимуться до нової транспортної схеми. І чи можна взагалі до неї пристосуватись?
– Якщо будуть зміни, то, звісно, що можна. Запевняю, що зміни таки будуть. Зрозуміло, що до нової транспортної схеми львів’яни адаптовуватимуться поступово. В управлінні транспорту стверджують, що все вгомониться, і люди пристосуються до неї через 2-3 місяці. Напевно, їм видніше.
– Ваші колеги, інші науковці з «Львівської політехніки» стверджують, що не варто було переходити до нової транспортної схеми, можна було удосконалити стару. Що ви думаєте з цього приводу?
– Я чув такі думки. Через зростання рівня автомобілізаціїцентр міста довелося б перекрити взагалі. Але ж ми не можемо заборонити купувати автомобілі. Тому й вирішили цю проблему саме так. Жаль, що ніхто не говорить, який хаосз маршрутною мережею був до цього. Вертатися до старої транспортної схеми в будь-якому випадку не потрібно.
– Пасажири не задоволені, зростає громадське обурення, готуються акції та протести. Що із цим робити?
– Громада має право висловлювати те, що думає. Водночас вважаю, що не варто обурюватися на парканах, краще писати офіційні звернення в управління транспорту. Адже завдяки таким зверненням і корегуються маршрути. Львів’яни повинні не просто галасувати, а виробити чіткі вимоги і пропозиції. Тому що як можна врахувати зауваження, якщо нема ніяких пропозицій.
